Як вплине зупинка американської військової допомоги на хід війни в Україні

Зупинка (чи нехай "призупинення") американської допомоги, якщо справді мова йде про ту номенклатуру, про яку повідомляють західні медіа, – загалом дуже погана новина і для фронту, і для тилу України.

Для фронту зменшення постачань 155-мм міліметрових снарядів для артилерії та AGM-114 Hellfire – це послаблення під час великого літнього наступу росіян по всій лінії фронту.

Нехай воно зараз і не критичне в нинішніх умовах постачання артилерійських боєприпасів з інших джерел та з урахуванням фактору ударних дронів на полі бою.

Дефіцит 227-мм реактивних снарядів GMLRS для HIMARS (про який періодично писали і раніше) – це відчутніший удар по спроможності "довгої руки".

Тобто, здатності ЗСУ бити по ближньому тилу росіян, їхніх шляхах логістики та штабах. Що є одним з важливих механізмів стримування російського наступу.

Відповідно, ці функції лягатимуть більше на українську штурмову авіацію з крилатими ракетами на зразок Storm Shadow. Але і збільшуватимуть ризики для пілотів.

Все це явно не посилює потенціал ЗСУ й у без того складних умовах протидії переважаючим силам росіян на 1200-кілометровому фронті.

Але значно критичнішим є припинення передачі американських зенітних ракет для ППО. І перш за все ракет PAC3 для систем PATRIOT. Які є основним засобом захисту України та об'єктів у тилу від російської балістики.

PAC3 завжди були дефіцитними і застосовувалися по "пріоритетних" (тобто найбільш небезпечних) цілях або для самозахисту самих PATRIOT.

І якщо "ППО-шні" ракети Stinger та AIM-7 з США Україна вже активно намагається заміняти аналогами з Європи, то чи вистачить ракет для систем SAMP/T (аналогів PATRIOT щодо протиракетної оборони) – велике питання.

А в умовах нестачі чи вичерпання PAC3 вся Україна стає дуже вразливою для російської балістики.

Тобто росіяни зможуть планомірно і без спротиву вибивати ті об'єкти в українському тилу, які вважатимуть за потрібне.

Авіація на аеродромах, штаби, оборонне виробництво, критична інфраструктура, логістика, ймовірно, стануть першими цілями.

Як і все українське ППО, яке росіяни зможуть виявляти під час масованих атак "шахедів", після чого "ловити" балістикою.

А послаблення протиповітряної оборони відкриває українське небо для російської авіації.

І останнє. Припинення постачань критично важливого озброєння, яке, судячи з реакції Міноборони, стало несподіванкою для України, – це ще й потужний фактор демотивації для українців.

Знати, що супротивник має озброєння, проти якого у вас немає протидії (і тут мова не про "Орешник", а про набагато більш точні та численні "Іскандер-М" та "Кинджали") – відчуття, яке навряд чи підіймає бойових дух і військових, і цивільних, і політичного керівництва.

І навпаки – не зовсім доречне озвучення інформації про зупинку передачі такої широкої американської номенклатури озброєнь з критичними для ППО позиціями лише спонукатиме Росію посилити тиск на фронті та, перш за все, масовані авіаційні удари, які днями вже поставили антирекорд.

Однак навряд чи вся ситуація є приводом для паніки. Адже це трапляється не вперше – навесні США вже призупиняли свої постачання та передачу розвідданих, після чого все відновили у повній мірі й мало це скоріше політичні причини.

Зараз же це стимул і для України, і для Європи для посилення військового співробітництва та розгортання виробництва.

bbc.com