Ви зможете прожити більше 100 років - якщо подбаєте про мікробіом

Мікробіом кишківника впливає не лише на те, скільки років ми проживемо, але й у якому стані

«Хто б міг подумати, що наш кишківник стане предметом такого безмірного інтересу та чарівності»

З цієї іронічної фрази автор починає розповідь про феномен, який останніми роками вийшов далеко за межі лабораторій. Сьогодні здоров'я кишківник обговорюють не лише гастроентерологи, а й інфлюенсери, виробники продуктів харчування та звичайні користувачі соцмереж. Одні обіцяють «зцілення» за допомогою пробіотиків, інші – «корисні бактерії» у пляшці комбучі.

Про дивовижні можливості мікробіома нашого кишківника йдеться у статті, опублікованій у  Бі-Бі-Сі 

Однак, як наголошує автор, за модою ховається серйозне наукове питання: чи може мікробіом кишківника впливати на те, як ми старіємо — не лише скільки років живемо, а й у якому стані?

Саме це питання приводить автора до лондонської лікарні Святої Марії — місце, відоме відкриттям пеніциліну, — на зустріч із професором Імперського коледжу Лондона доктором Джеймсом Кінроссом .

«Я апологет мікробіома»

Кінрос — практикуючий колоректальний хірург і дослідник, який вивчає людські фекалії як джерело інформації про здоров'я. Автор заздалегідь відправляє зразок свого калу в лабораторію, щоб отримати аналіз мікробіома - сукупності трильйонів мікроорганізмів, що мешкають у кишківнику.

Позиція Кінроса недвозначна:

Я апологет мікробіома. Він так глибоко укорінений у всіх аспектах нашого здоров'я»

На його думку, кишківник може грати «вирішальну роль» у процесі старіння, впливаючи як на тривалість життя, так і на фізичну стійкість у літньому віці. Водночас автор чесно зазначає: навіть серед фахівців немає одностайності, і багато хто вважає, що значення мікробіома поки що переоцінюється і потребує додаткових досліджень.

Урок від жінки, яка прожила 117 років

Одним із найбільш вражаючих наукових прикладів у статті стає історія Марії Браньяс Морери — найстаршої жінки у світі, яка померла 2024 року у віці 117 років. Після її смерті вчені досліджували зразки її калу, крові та слини та порівняли їх із зразками 75 інших жінок.

Морера вела здоровий спосіб життя, дотримувалася середземноморської дієти та щодня гуляла. Але один факт особливо зацікавив вчених: вона з'їдала три порції йогурту щодня.

Співавтор дослідження, генетик Манель Естеллер , робить обережний, але важливий висновок:

«У неї були клітини, які здавалися молодшими за її вік»

На його думку, регулярне споживання ферментованих продуктів могло сприяти підтримці корисних бактерій, які зменшують запалення - одного з ключових факторів старіння.

«Кишківник має бути різноманітним, як сад»

Дослідження довгожителів — від Іспанії до Китаю — виявляють загальний патерн: чим старша і здоровіша людина, тим різноманітніша її мікробіом. У дослідженні 2022 року, опублікованому в Nature, довгожителі з Китаю зафіксували значно більшу бактеріальну різноманітність, ніж у молодих людей.

Геріатр Мері Ні Локлейнн пропонує метафору:

«Корисно думати про мікробіом як про сад. Вам потрібно багато квітів, фарб, насіння»

З віком цей «сад» біднішає: корисні бактерії зникають. Однак люди похилого віку, яким вдається зберегти різноманітність мікробіома в 80-90 років, живуть довше і здоровіше.

Вона підкреслює:

«Ми знаємо, що столітні люди мають різноманітніший мікробіом. Вони є щось, що робить їх у певному сенсі вищими істотами»

Вік кишківника проти віку паспорта

Результати аналізу автора виявляються амбівалентними. З одного боку, мікробіом «загалом здоровий». З іншого боку, є потенційно шкідливі бактерії, такі як E.coli і C. difficile, що може бути пов'язане з минулим прийомом антибіотиків.

Найнесподіваніший висновок стосується віку:

«Мікробіом автора відповідає кишківнику італійця, який на п'ять років старший за нього»

Цей висновок ґрунтується на унікальному італійському дослідженні, яке охопило людей від 22 до 109 років. Автор пов'язує "старіння кишківника" з роками стресу, фастфуду, забрудненого повітря та нерегулярного харчування.

Кінрос, однак, його заспокоює:

«Усі механізми здорового старіння у вас є. Їх просто потрібно оптимізувати»

Чи можна втрутитися?

Манель Естеллер впевнений, що так, хоч і з застереженнями:

"Те, що ми кладемо в тарілку, може впливати і на захворюваність, і на смертність"

Він рекомендує оливкову олію (через поліфеноли), жирну рибу, продукти з клітковиною та відмову від ультрапереробленої їжі. У цьому визнає: генетика визначає, наскільки добре людина реагує зміни.

Дієтолог Ракель Бріцке розробляє для автора суворий раціон, спрямований на збільшення бактеріальної різноманітності. Однак Кінрос попереджає:

«Щоб вплинути на старіння, зміни мають бути значними»

Нерегулярні зусилля ефекту не дадуть.

На сніданок вона пропонує миску з лляним насінням, насінням чиа, кефіром, чорницею, ківі або гранатом. 

На обід зелений салат, квасоля чи сочевицю, броколі, спаржу чи буряк та смажену курку без шкіри. Ці інгредієнти не завжди легко знайти, коли потрібно швидко перекусити між завданнями новин. А на вечерю — лосось, спаржа та коричневий рис.

Із напоїв рекомендують соки. Першого дня автор старанно змішує м'яту, яблуко, ківі, капусту кейл, лимонний сік, насіння соняшника та воду, щоб приготувати зелений сік. 

Також рекомендуються кефір та комбуча (багаті на бактерії ферментовані напої), які пити не так гидко. 

Крім того, Ракель Бріцке рекомендує приймати пробіотики, омега-3 та вітамін D3.

«Курка чи яйце» та експерименти на мишах

Ключове наукове питання формулює Ні Локлейнн: що первинне – здоровий мікробіом чи гарне старіння?

Відповідь частково дають експерименти щодо трансплантації мікробіоти. У дослідженні 2020 року миші, які отримали фекалії старих тварин, почали демонструвати погіршення пам'яті та депресивну поведінку.

Це дозволяє припустити прямий причинно-наслідковий зв'язок між мікробіомом та біологічним віком.

Обережний оптимізм

Професор Каміла Хоторн нагадує про межі:

"Здоров'я кишківника - лише одна частина набагато ширшої картини"

За оцінкою Естеллера, дієта пояснює близько 30% процесу старіння, решта — гени, фізична активність та спосіб життя.