Полчища сарани атакують Україну: до чого тут підрив греблі Каховської ГЕС?

Полчища сарани атакують Україну: до чого тут підрив греблі Каховської ГЕС?
Сарана, навалу якої спостерігають на півдні країни у Херсонській, Запорізькій та частково Дніпропетровській та Одеській областях, стала серйозною проблемою для українських аграріїв.
"Сарана з'їдає все на своєму шляху. Це як монголо-татари: налітають хмарою на певну територію, залишаючи після себе буквально випалену землю. Можливе знищення врожаю до 100%. Особливо страждають зелені насадження, в тому числі посіви соняшнику, кукурудзи, кукурудзи, кукурудзи пшениця, якщо вона вже на корені, менше схильні до ризиків, оскільки ці комахи харчуються переважно зеленню", - розповів нам еколог Володимир Шелудько.
За його словами, навала сарани в Україні траплялася і в минулі роки, але нинішня одна з наймасштабніших.
"Спрацювало відразу кілька факторів. Насамперед - сприятливі для сарани погодні умови, посуха. Осушення Каховського водосховища змінило мікроклімат у регіоні, що спровокувало стрімке розмноження шкідників. Але не тільки Каховка винна. Цей сезон на півдні України видався сухим і спекотним. Плюс із шкідниками централізовано ніхто не боровся, а окремі фермери навіть якщо й обробили свої поля, навалу зупинити не могли – тут важлива саме тотальна обробка великих масивів землі”, – каже Шелудько.
Зазначимо, що свого роду резерваціями для сарани є покинуті поля та неорані землі, кількість яких через війну різко збільшилася.
За словами херсонського аграрія Ігоря Єсипенка, ще у травні у регіоні склалася надзвичайна ситуація, спровокована еколого-техногенними факторами. Складні кліматичні умови, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, призвели, зокрема, до загибелі озимих в Бериславському районі. Загинули посіви на майданах близько 55 тисяч гектарів, що завдало місцевим фермерам збитків приблизно на мільярд гривень.
"Це не просто посуха як природне явище - це комплексна агроекологічна катастрофа. Вона стала наслідком радикальної зміни гідротермічного режиму регіону. Восени і взимку опадів було критично мало, а весняна вегетація супроводжувалася аномально високими температурами в березні і пізніми квітневими заморозками. у багатьох господарствах", - каже Єсипенко.
За його словами, такої посухи як цього року місцеві аграрії не пам'ятають за останні тридцять років.
Херсонські аграрії закликали владу включити особливий режим у регіоні, розробити програми цільової компенсації збитків, пільгового кредитування та відновлення посівного фонду.
На Запоріжжі сарана поширилася на площі близько 20 тисяч гектарів. У регіоні з 15 липня впроваджено спеціальний режим захисту рослин, обробляються території, на яких росте дика трава - саме вона є підживленням для шкідників.
На Херсонщині такий режим діє ще з червня. За цей час сарану знищили приблизно на 300 гектарах, зокрема, на полях із соняшником. Станом на 25 червня у регіоні вже розглядають скасування особливого режиму.
На початку липня сарану виявили і на Одещині. У районі села Мирнопілля у Бедшрадському районі виявили масу личинок італійського пруса (підвид сарани). Але на частині угідь, наприклад, під пшеницею, ріпаком та ячменем, урожай уже зібрали. Як сказали в Держспоживслужбі Одеської області, у регіоні переважає нестадний вид сарани, а чисельність шкідників "нижче за економічний поріг", тому масову обробку полів не проводять. Але за умов посушливого літа можливе локальне збільшення кількості шкідників, попередили у Держспоживслужбі.
Натомість місцеві фермери кажуть, що сарана з'їдає посіви соняшнику, і прогнозують, що можуть втратити чверть урожаю.
За словами Шелудько, навала сарани може докотитися і до інших областей.
Зокрема, хмари сарани рухаються у бік Полтавської та Кіровоградської областей. Є інформація, що шкідників уже виявили у Київській та навіть окремих районах Житомирської областей. Але в цих регіонах шкідники можуть і не поширитися масово, тому що мікроклімат там зовсім інший – вологіший.
"Щоб локалізувати нашестя шкідників, потрібно обробляти важкими інсектицидами великі масиви землі. Повторюся, це має бути саме комплексна обробка, зусиллями окремих фермерів із проблемою впоратися нереально, та й гроші на хімікати є далеко не у всіх", - каже еколог.
Існують і біологічні методи захисту. Наприклад, сарана не любить просо, тому поля з іншими культурами рекомендують межувати просяними посівами.
Але зрозуміло, що це потрібно було робити ще з весни та координувати на рівні влади.
"Фермери навряд чи сіятимуть просо власним коштом, якщо у вирощуванні цієї культури мало економічного сенсу. Тим більше, спочатку ніхто не думав, що дійде до нашестя сарани", - каже Шелудько.
При цьому загальному врожаю в масштабах усієї країни навала сарани мало загрожує принаймні поки що.
За даними Мінагрополітики, у 2025 році загальна площа засіяних угідь склала понад 23 млн. гектарів, з них близько 11 млн. - під зерновими. Полчища шкідників захопили приблизно до 30 тисяч гектарів. Там, де виявлено їх максимальну концентрацію, проводиться екстрена обробка. Тобто йдеться про площі до 0,15% загального аграрного масиву.
"Поки йдеться про локальні втрати врожаю. Звичайно, багато місцевих фермерів страждають, але в масштабах усієї країни ніякої катастрофи немає. Важливо інше. Ніколи в Україні подібної навали сарани не було. Як явище воно більш характерне для регіонів із субтропічним кліматом. Це означає, що клімат в Україні справді може стати великим, і в подальшому полчища шкідників справді можуть стати великою проблемою для нашого агросектору"". підсумував голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.








