Мобілізація жінок: чи може такий сценарій стати реальністю в Україні?

В Україні набирають обертів обговорення теми можливої ​​мобілізації жінок. У зв'язку з нестачею особового складу на фронті довжиною понад 1200 кілометрів та структурними проблемами в українських збройних силах в Києві дедалі частіше лунають голоси, які вимагають розширення призову на військову службу — у тому числі і на придатних до військової служби жінок. Але наскільки реалістичним є такий крок і як відреагує на нього змучене війною суспільство?

Дискусію розкручує передусім Марія Берлінська, захисниця прав жінок та доброволець, яка стала оператором БПЛА. В інтерв'ю на українському YouTube-каналі LB Live вона пояснює: "Ми підійшли до того моменту, коли жінки та люди віком від 18 років мають бути готові [відправитися на фронт]. Власне, все доросле населення. Без винятків".

Дефіцит солдатів в Україні: як Київ вирішує цю проблему?

Берлінська наголошує, що не має бути жодних табу — і політична еліта України теж має надавати приклад. "Це показало б суспільству, що це стосується всіх однаково". За словами жінки, народ, який стає своєрідною армією, непереможний. Водночас вона визнає, що так званий примусовий заклик жінок нині не потрібний. "Я не хочу, щоб до армії йшли школярі та бабусі. У нас все ще є мобілізаційний ресурс, зокрема можливість закликати іноземців". За словами Берлінської, Україна ще має шанс уникнути критичної точки.

Роль жінок упродовж трьох років з початку нападу Росії в Україні залишається предметом гарячих дискусій. Ще у травні 2023 року колишній міністр юстиції України Денис Малюська натякнув на можливість мобілізації жінок, які відбувають термін у виправних установах. "Теоретично закон цього не виключає", - зазначив тоді український міністр. Депутат Ради Мар'яна Безугла також закликала частіше залучати жінок до логістики та військової промисловості, щоб чоловіків можна було мобілізувати на фронт на Донбасі.

За даними спостерігачів та ЗМІ, Україна відчуває гостру нестачу солдатів, особливо у піхоті. Сьогодні в країні вже не спостерігається того ентузіазму і бажання захищати Україну зі зброєю в руках, яка була настільки помітною в перші місяці війни. Крім того, знову сформовані бригади часто не мають необхідного досвіду і стикаються зі структурними проблемами. До того ж, постійно зростає кількість дезертирів. Усе це — на тлі ситуації, коли багато солдатів на фронті протягом тривалого часу залишаються без ротації або так званої фронтової відпустки, що, у свою чергу, негативно позначається на бойовому дусі.

Війна в Україні: чи дійде справа до нової мобілізації?

Вирішальний фактор у бойових діях — і в цьому Берлінська згодна з провідними українськими військовими, наприклад, екс-главкомом Валерієм Залужним, — це той фактор, який змінює правила гри і дозволяє протистояти ворогові.

Ідея загальної мобілізації викликає у країні неоднозначну реакцію. Хоча в соціальних мережах багато хто підкреслює, що війна має позначитися на всіх верствах суспільства, інші попереджають про поспішність таких заходів.

На даний момент в Україні діє введений з початку російського вторгнення в 2022 році військовий стан із загальною мобілізацією, який регулярно продовжується на 90 днів. Законом про мобілізацію, ухваленим у квітні 2024 року, передбачається, що чоловіки призовного віку від 18 до 60 років мають реєструватися у військкоматах і завжди носити при собі військовий квиток. Вік осіб, які підлягають мобілізації був знижений з 27 до 25 років; перед відправкою на передову мобілізовані також мають пройти навчання (триває кілька місяців). Критика в першу чергу пов'язана з розквітом корупції на призовних пунктах, а також з методами, які застосовують військова влада, що хапає чоловіків, які підлягають мобілізації, прямо на вулицях.

Таким чином виходить, що час працює проти України. Якщо військова ситуація й надалі загострюватиметься, дискусія про можливість мобілізації жінок може швидко перетворитися з теоретичного сценарію на гірку реальність.

Berliner Zeitung , Німеччина