Гарантії безпеки для України: про що домовилися на саміті у Парижі

Франція та Великобританія висловили  готовність відправити війська до України з метою підтримки миру після можливого закінчення війни з Росією. Ці амбітні плани були зафіксовані в рамках угоди, підписаної на саміті «коаліції охочих» у Парижі, в якій взяли участь президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер та президент України   Володимир Зеленський .

Про підсумки саміту повідомляє ВВС

На саміті також були присутні спецпосланці президента США Стів Уіткофф і Джаред Кушнер, а також представники близько 30 країн, включаючи польського прем'єра Дональда Туска , генерального секретаря НАТО Марка Рютте та президента Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн. Одним із ключових результатів зустрічі стало підписання «Паризької декларації», яка закріпила намір країн «коаліції охочих» надати Україні гарантії безпеки.

Переговори та мирний план

Найважливішою темою саміту стала спроба зміцнення міжнародних гарантій безпеки для України. Ці гарантії будуть спрямовані на захист країни від можливої ​​російської агресії у майбутньому. Однак, як визнавав український президент Зеленський, основні розбіжності залишаються у питаннях територій, особливо щодо Донецької області, яку Росія вимагає передати під її контроль.

Перед самітом, наприкінці 2025 року, Зеленський та президент США Дональд Трамп провели переговори у резиденції президента США у Мар-а-Лаго, де обговорювали можливий план мирного врегулювання конфлікту. Незважаючи на близькість домовленості щодо безпеки, головне питання про виведення українських військ з Донецької області залишилося невирішеним. Як зазначив Зеленський, план завершення війни був узгоджений на 90%, але територіальні питання залишалися основним каменем спотикання.

Зміст «Паризької декларації»

Найважливішим документом саміту стала саме «Паризька декларація», яка була опублікована на сайті Єлисейського палацу. Вона складається з кількох ключових пунктів:

1. Контроль за режимом припинення вогню. США мають координувати виконання майбутнього режиму припинення вогню. Планується створити спеціальну комісію, яка займатиметься розслідуванням порушень та визначатиме винних.

2. Підтримка ЗСУ. Учасники саміту підтвердили свою готовність продовжувати підтримувати Збройні сили України, які мають залишатися першою лінією оборони від російської агресії. Ця підтримка буде включати постачання зброї, фінансування та допомогу у будівництві оборонних споруд.

3. Багатонаціональні сили . В Україну будуть направлені війська, які складаються з країн-учасниць «коаліції охочих». Ці сили допомагатимуть відновлювати армію України та стримувати можливі погрози після завершення бойових дій. Військове планування вже було погоджено, щоб підготувати заходи щодо забезпечення безпеки у повітряному, морському та наземному просторах.

4. Юридично зобов'язуючі гарантії безпеки. Країни-учасниці саміту зобов'язуються у майбутньому підтримувати Україну у разі нового нападу Росії. Ці зобов'язання включатимуть військові дії, розвідувальну допомогу, дипломатичні зусилля та запровадження додаткових санкцій проти агресора.

5. Довготривале оборонне співробітництво. Воно включає навчання українських військових, спільне виробництво зброї, обмін розвідувальною інформацією та інші форми співробітництва у сфері безпеки.

Реакція Великобританії та Франції

Після підписання декларації прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер заявив, що документ відкриває можливість юридичного обґрунтування присутності британських і французьких військ на території України. Ці сили, за його словами, забезпечуватимуть безпеку повітряного та морського простору, а також займатимуться відновленням українських збройних сил. Стармер також додав, що Франція та Великобританія створюватимуть «військові хаби» в Україні для підтримки оборонних потреб.

Протистояння Росії

Російська влада відразу ж заявила, що категорично не прийме присутності іноземних військ в Україні, розглядаючи це як загрозу своїй національній безпеці. Президент Путін неодноразово заявляв, що будь-які мирні угоди, які не враховуватимуть вимоги Росії щодо виведення українських військ з окупованих територій, неможливі.

У ході прес-конференції, яка відбулася за підсумками саміту, французький президент Макрон наголосив, що найважливіша мета «коаліції бажаючих» — укласти мирну угоду, яка стала б гарантією безпеки України. Макрон нагадав, що Росія неодноразово порушувала мирні угоди, включаючи домовленості з Грузією, Молдовою та Україною.

Зеленський також визнав, що проблеми із територіальними питаннями залишаються однією з найскладніших тем у переговорах. Він зазначив, що Україна готова підписати угоди зі США щодо безпеки, але ці питання все ще потребують детального опрацювання.

Заяви Стівена Уіткоффа

Спецпосланець Трампа Стів Уіткофф, у свою чергу, заявив, що основна мета його місії – бути посередниками у мирному процесі. Він наголосив, що США налаштовані на встановлення стабільного миру в Україні і що більшість роботи зі створення протоколів безпеки завершено. Проте, за його словами, остаточне врегулювання ситуації в Україні залежить від виконання всіх умов припинення вогню, включаючи угоди щодо територій.

Прогнози та наслідки

Експерти зазначають, що підписання «Паризької декларації» можна вважати важливим кроком до мирного врегулювання, проте остаточне вирішення конфлікту ще не є близьким. Основною труднощами залишається питання про територіальну цілісність України та вимоги Росії. Як пише аналітик ВВС Х'ю Скоффілд, ситуація може стабілізуватися тільки в тому випадку, якщо буде досягнуто мирної угоди, і якщо Росія погодиться на компроміс з питань території.

Незважаючи на всі зусилля, передбачити майбутнє неможливо: мирна угода та введення військ на територію України залишаються питаннями, які найближчим часом вирішуватимуться на найвищих рівнях.