120 жінок розповіли про сексуальне життя та бажання: дослідникам довелося замислитися

Бажання жінок, те, як вони змінюються, посилюються і навіть зникають, викликають здивування, сумніви та паніку.

Я розмовляла з вдовами, з жінками, які щойно одружилися, з однолюбками і велелюбними, з таємними любительками позашлюбних зв'язків, з жінками лагідними і покірними, і виявила, що немає такої речі як надто сильне чи надто слабке бажання.

Із чоловічим бажанням все зрозуміло. Нас не дивує його сила та наполегливість. А ось бажання жінок, те, як вони змінюються, посилюються і навіть зникають, викликають здивування, сумніви та паніку.

У 2014 році, коли фахівці оцінювали моральні та медичні наслідки від першого препарату для жіночого лібідо, мене не задовольнили міфи про непомірність та дефіцит, і я вирішила з'ясувати, як самі жінки сприймають та відчувають свої пристрасті.

За п'ять років я поговорила зі 120 жінками та з десятками фахівців із сексуального здоров'я. Я об'їхала всю країну і розмовляла з дуже різними людьми, починаючи з 22-річної дівчини, яка була впевнена у своїй сексуальній неповноцінності, і закінчуючи 72-річною жінкою, яка вчилася відчувати оргазм. Я розмовляла з вдовами, з жінками, які щойно одружилися, з переконаними однолюбками і гордими багатолюбками, з таємними любительками позашлюбних зв'язків, з жінками лагідними та покірними.

Я також була присутня на сеансах психотерапії, консультувалася з сексологами, вступила в битву за отримання "жіночої віагри", схваленої Управлінням з контролю за продуктами та ліками, та розпитувала практикуючих лікарів, які розмивають межі між сексуальною роботою та фізіотерапією. У Лос-Анджелесі я була присутня на сеансі незворушних інструкторів із сексу, коли ті влаштували демонстрацію зі побиттям пацієнта батогами. А в Нью-Йорку я опинилася в натовпі з тисячі жінок, яких довів до несамовитості один гуру, який оголосив, що їм час повернути свою чуттєвість.

На тлі численних тверджень про те, що жінки — це дезорієнтовані хворі, яким потрібна допомога фармацевтики, або що вони повновладні споживачки, яким необхідно вивчати ринок у пошуках брендів, що приносять насолоду, я виявила, що немає такої речі як занадто сильне або занадто слабке бажання. Швидше, є бажання, в яких стільки ж відтінків, скільки і людей, які їх зазнають.

Слабке бажання – це не симптом

За п'ять років роботи я чула ту саму історію з різними варіаціями. Через батьківські турботи, складнощі сімейного життя і труднощі на роботі жіноче бажання поступово згасає, і залишаються лише його слабкі проблиски. Тому сексом вони займаються не від пристрасті та фізичного потягу, а з почуття обов'язку, великодушності або просто бажаючи зберегти світ.

"Що зі мною не так?" — питали багато моїх співрозмовниць своїх лікарів, але їхні відповіді ще більше збивали жінок з пантелику. "У вас рівне лібідо, і воно абсолютно нормальне", - чули вони слова медиків.

Питання, що таке "нормально", викликає гострі дебати, і частково це викликано тим, що жіноча сексуальність є колосальним тягарем. Саме в цій галузі фахівці шукають підказки про природу людини та докази непорушних відмінностей між чоловіком та жінкою. Головна відмінність, кажуть нам, полягає в тому, що у жінки бажання слабше, ніж у чоловіка.

Проте слабке бажання часто називають недугою або фізичним недоліком, який жінки повинні долати. Відповідно деякі мої співрозмовниці консультувалися з лікарями у спробі зрозуміти, чому інтимне життя викликає страх. Хтось пробував різні ліки, починаючи з антидепресантів і тестостеронових добавок, і закінчуючи таблетками, які нібито посилюють лібідо. Деякі жінки зібрали цілі бібліотеки з настанов про те, як додати гостроти стосункам. Але я знову і знову чула їхні розповіді про те, як вони просто змушують себе займатися цією справою, бажаючи добитися якщо не власного задоволення, то хоча б задоволення партнера.

Слабке бажання як здорова реакція на незадовільний секс

Але в ході розмов, коли жінки описували свої біди, у мене почало виникати таке враження, що ослаблення бажання у них меншою мірою є результатом несправного організму і більшою мірою — свідченням здорових суджень. Це було наслідком сексу з незграбними партнерами, формальної рутини, неосвіченості, нудьги та роздратування від одноманітності.

Коротше кажучи, байдужість була наслідком низької якості сексу. Як сказала одна жінка, "якщо ти не отримуєш задоволення від сексу, цілком логічно, що ти його не захочеш".

Гетеросексуальним жінкам складно все життя

Злети та падіння бажань відчувають усі жінки, незалежно від їхньої сексуальної орієнтації, але найчастіше повне зникнення інтересу до сексу спостерігається у жінок гетеросексуальних, тому що їх бажання менш чітко визначені.

"Більшу частину свого життя я не розуміла, чого мені хочеться", - сказала мені одна гетеросексуальна жінка, якій далеко за 40. Інша її ровесниця розповіла, що вони з чоловіком займалися сексом так, "як належить". Водночас вона зазначила: "Але я не знаю, наскільки я змогла зрозуміти та висловити те, чого мені хочеться".

Для цих жінок, як і для десятків інших моїх співрозмовниць, ослаблення бажання стало образою їхньої самосвідомості. Воно продемонструвало межі їхніх очікувань, а саме, що їм слід жити з одним чоловіком та задовольнятися в емоційному та фізичному плані тим, що є. Їхні відчуття та досвід відображають те, що вчені дізналися про так звану невідповідність оргазмів, коли чоловік отримує від сексу незрівнянно більше задоволення.

Така картина невловимо змінюється, якщо подивитися на те, які жінки отримують насолоду від сексу. У 2017 році було проведено опитування серед 50 тисяч американок, і він показав, що у лесбіянок під час сексу оргазм настає у 86% випадків, а у гетеросексуальних жінок – у 65% (у гетеросексуальних чоловіків у 95% випадків). Вчені припускають, що лесбіянки отримують більше задоволення, тому що їм знайома анатомія партнера, тому що секс у них триває довше, і тому що введення фалосу вони не вважають найвищою точкою еротичної та статевої насолоди.

Я б додала, що жінки-лесбіянки найчастіше отримують більше задоволення, тому що на відміну від жінок гетеросексуальних вони зрозуміли та врахували характер та об'єкт своїх бажань.

У вдаванні немає нічого смішного

Тема вдавання викликає насмішкувату реакцію, тому що жіноче вдавання в сексі багато хто представляє як образу чоловічої гідності. Коли вона вдає, його це ображає: відсутність оргазму в неї стає втратою для нього.

Згідно з одним дослідженням, опублікованим в 2010 році, 80% гетеросексуальних жінок під час вагінального статевого акту в половині випадків імітують оргазм, а ще 25% імітую його майже весь час. Коли "Сі-Бі-Ес Ньюс" повідомила про це дослідження, її заголовок починався з "Ой-ой-ой". Але журналісти не стали коментувати чоловіче невміння, а натомість зосередилися на тому, як це погано і прикро, коли жінки удавано "стогнуть і зітхають".)

Ті жінки з якими я розмовляла, дуже часто прикидаються. Більшість вважає, що в цьому немає нічого поганого, і я з ними була майже повністю згодна.

З одного боку, такий театр свідчить про важливість жіночого задоволення, про те, що на це розраховують як жінки, так і чоловіки. А з іншого боку, він позбавляє жінок фізичного та фізіологічного відчуття задоволення. Вистава вбиває чуттєвість.

Жінки не шукають чудо-таблетки

Якщо почитати заголовки, виникає враження, що жінки заради гарного сексу готові не рідше за чоловіків звертатися до фармацевтики. Але у чоловіків є багатий вибір засобів, що підвищують їхню чоловічу силу, а от у жінок варіантів мало. Але я зробила інший висновок зі своїх розмов.

Деякі жінки дійсно вважають, що було б непогано порушити бажання таблеткою, але більшість вважає, що немає сенсу стимулювати апетит, якщо навколишнє оточення залишається незмінним. Бажання часто покрите нальотом таємниці, але його зникнення майже ніхто не уявляє як загадку. Багато жінок казали мені, що сексуальність залежить від обставин. Вона змінюється з часом, зі зміною партнерів та зі ступенем самопізнання.

У 2018 році в науковому журналі "Архів сексуальної поведінки" була опублікована стаття, де прозвучала така думка: "Дослідження не змогли переконливо продемонструвати, що біологія входить до основних механізмів, які викликають сексуальне бажання у жінок". Автори зазначили, що вид тіла, задоволеність відносинами та засвоєні цінності відіграють чималу роль у формуванні фізичного потягу та сексуальної пристрасті жінки. Хоча реклама затверджених Управлінням з контролю за продуктами та ліками препаратів типу "Едді" та "Вайлісі" намагається показати, що бажання знижується незалежно від життєвих обставин, творці ліків безперечно знають про такий вплив. Може, саме через це ефективних препаратів такого роду поки що немає?

Що стосується віагри та засобів-конкурентів, то тут сенс полягає в тому, що чоловіки хочуть займатися сексом, але фізично не можуть, а тому їм треба трішки допомогти зробити цей акт. Але в жінок проблема зовсім іншого. Фізично вони, можливо, і здатні, але емоційно не схильні. А якщо так, ми повинні вивчити причини такого небажання.

Бажання з'являється зі звільненням еротичної уяви

У ході роботи над темою я завітала до семінару під назвою "Переоцінка ставлення до сексу". Цей захід, що тривав два дні, призначався для фахівців в галузі сексології, а його мета полягала в тому, щоб ознайомити учасників з відповідними матеріалами, які допомагають показати, до чого учасники ставляться з упередженням, що викликає у них дискомфорт, і що їм подобається.

На семінарі, в якому я брала участь, показали гея, для якого фетишем стало гоління голови, трьох партнерів, які експериментували з медичним латексом, сцену, що відштовхує з чоловічими геніталіями, пишучу машинку і мініатюрний кактус. Ще там були відверті визнання людей, чиї тіла та спосіб життя не відповідають усталеним гендерним та дискримінаційним стереотипам. Там жінка-транссексуалка розповідала, як вона отримує задоволення, а маленька людина (це кращий термін для карликів) — як вона сама себе стимулює у тому випадку, якщо не дістає пальцями до геніталій.

Як сказав один з організаторів, головна ідея семінару полягає в тому, щоб показати "незбагненну та містичну чарівність сексу", а також змусити учасників зрозуміти, що їх збуджує, а що відштовхує.

Наскільки пам'ятаю, слово " дисфункція " цьому заході не спливло жодного разу. Швидше, про сексуальність говорили як про доступність задоволення та визнання невідповідності традиціям та стереотипам. Слабке бажання там розглядали не як відсутність інтересу до сексу, а скоріше як результат того, що жінки через культурні упередження стримують себе, засуджують свої фантазії, відмовляються думати про те, чого вони хочуть, і дотримуються ідеї про те, що секс і любов повинні мати цілком певну форму.

Жінки підштовхують себе до фізичних контактів, яких вони не хочуть, або в процесі яких вони не дозволяють своїм бажанням виявитися по-справжньому. У мене виникло таке враження, що сексуальне зцілення меншою мірою залежить від різних трюків і методик, і набагато більше — від стану розуму, від розуміння того внутрішнього мерехтіння, яке називається бажанням, і від відчуття того, що ти можеш чинити відповідним чином.

The Guardian , Великобританія