Від банківських застосунків до криптосервісів: як змінюються уподобання клієнтів

Цифрові активи поступово стають частиною повсякденних фінансових операцій. Користувач може поповнити рахунок через банківський застосунок, купити токени через онлайн обмінник криптовалют і використовувати їх для трейдингу або покупок. Водночас від криптосервісу він очікує приблизно такого ж рівня зручності, який уже став стандартом у банківських застосунках: зрозумілого інтерфейсу, швидкої обробки операцій і можливості самостійно контролювати свої кошти.

Відділення банку у смартфоні

Згідно з дослідженням Mastercard, опублікованим у вересні 2026 року, дев'ять із десяти українців користуються цифровим банкінгом. Водночас 79% опитаних надають перевагу мобільним застосункам. Зростає обсяг безготівкових розрахунків: за перші шість місяців 2026 року сума таких операцій досягла 2,22 трлн грн. 72% опитаних використовують безготівкову оплату для повсякденних покупок, 60% розраховуються за допомогою смартфонів або інших пристроїв із NFC.

Банківське відділення або каса більше не є обов'язковою точкою контакту з фінансовим сервісом. Через мобільний застосунок користувачі можуть перевіряти баланс, переглядати історію платежів, переказувати гроші або змінювати налаштування рахунку. Такий підхід застосовується і для криптовалютних сервісів.

Як змінюється підхід до зберігання та використання коштів?

Банківський рахунок використовується передусім для оплати покупок, комунальних послуг, переказів і традиційного інвестування. Криптовалюти застосовують переважно для переказів, розрахунків, трейдингу, цифрового інвестування (наприклад, стейкінгу), а також доступу до сервісів на основі блокчейну. На цьому тлі змінюються вимоги до платформ. Одним користувачам потрібна можливість швидко купити або продати цифровий актив, іншим — інструменти для самостійного зберігання монет. Для когось вирішальними стають швидкість поповнення та виведення коштів, різноманітність способів транзакцій.

Тому криптовалютні біржі, зокрема ті, що входять до ТОП-10 майданчиків, розширюють набір сервісів. Окрім спотової торгівлі, вони пропонують додаткові фінансові інструменти та рішення для управління активами.

Окреме питання — контроль ризиків. Користувачеві важливо розуміти, де знаходяться його кошти, як захищений акаунт і що станеться, якщо операцію буде відхилено або виникне технічна проблема. На традиційному фінансовому ринку ці процеси чітко регулюються. У криптосекторі умови можуть помітно відрізнятися залежно від конкретної платформи та юрисдикції.

Українське регулювання віртуальних активів при цьому залишається незавершеним. Закон «Про віртуальні активи» було ухвалено у 2022 році, однак повноцінне регулювання ринку потребує змін у законодавстві. У липні 2026 року повідомлялося про завершення підготовки відповідного законопроєкту.

Зближення банківських і криптовалютних сервісів

Криптоплатформи переймають звичні для банківського сектору підходи:

• використовують процедури ідентифікації та перевірки клієнтів (KYC);
• спрощують поповнення рахунку, купівлю, обмін і виведення активів;
• роблять інтерфейси більш зрозумілими;
• додають інструменти для контролю операцій і безпеки акаунта.

Зміни відбуваються і з боку банків. Фінансові організації використовують блокчейн для окремих операцій, вивчають можливості технології для розрахунків і запускають пілотні проєкти, пов'язані з криптовалютами.

Водночас користувачі стають більш уважними до умов фінансових сервісів. Значення мають комісії, способи транзакцій, захист акаунта та зрозумілість інтерфейсу.

Повного об'єднання традиційної фінансової системи та крипторинку поки не відбулося, однак відмінності між сервісами поступово стають менш помітними з точки зору користувача.