Вчені знайшли прихований розлом у Землі, що може спровокувати потужний землетрус

Міжнародна група вчених створила нову тривимірну модель підповерхневої структури під Мармуровим морем, яка показує, як відмінності у міцності гірських порід можуть стати пусковим механізмом для майбутніх сильних землетрусів уздовж Північно-Анатолійського розлому. Дослідження, опубліковане в журналі Geology, уточнює уявлення про механіку розломів і має практичне значення для оцінки сейсмічних ризиків у регіоні Стамбула.

Туреччина розташована в одному з найбільш сейсмічно активних районів світу, де взаємодіють Євразійська, Африканська, Аравійська та Анатолійська плити. Історично це призводило до численних руйнівних землетрусів, зокрема катастрофи в Ерзінджані у 1939 році, яка забрала понад 30 тисяч життів. Вчені давно відзначають закономірність: сильні землетруси поступово зміщуються на захід уздовж Північно-Анатолійського розлому, і наступний великий поштовх найімовірніше відбудеться під Мармуровим морем.

Ця нова тривимірна (3D) модель опору під Північно-Анатолійським розломом допоможе вченим-геологам точніше визначати райони, які піддаються ризику сильних землетрусів. Джерело: Інститут науки, Токіо

Ділянка розлому не давала потужних землетрусів понад 250 років, що свідчить про накопичення напружень. Водночас її детальна будова залишалася маловивченою. Щоб заповнити цю прогалину, команда під керівництвом Ясуо Оґави та Тюлай Каї-Екен застосувала понад 20 магнітотелуричних станцій, які фіксують зміни електричних і магнітних полів Землі. Це дозволило відтворити розподіл електричного опору порід на глибинах у десятки кілометрів.

Аналіз показав чергування зон із високим і низьким електричним опором. Ділянки з низьким опором, пов’язані з наявністю рідин, є слабшими механічно, тоді як зони з високим опором залишаються жорсткими та «заблокованими». На думку авторів, великі землетруси можуть зароджуватися саме на межах між цими контрастними ділянками або вздовж країв найбільш жорстких зон.

Як зазначив Оґава, отримані результати можна використати для оцінки місця та потенційної сили майбутніх землетрусів, що має критичне значення для запобігання катастрофам і зменшення їхніх наслідків у Туреччині. Нове дослідження відкриває шлях до точнішого прогнозування сейсмічної активності в одному з найбільш небезпечних регіонів світу.