В Італії знайшли кістку найдавнішого в Південно-Західній Європі печерного лева

Найдавніші залишки печерного лева знайдено на півдні Італії

Палеонтологи, досліджуючи матеріали з археологічної пам’ятки Нотаркіріко, розташованої на півдні Італії, виявили унікальну знахідку — плюсневу кістку великого представника сімейства котячих. Аналіз показав, що ця кістка належала печерному леву, який жив понад 600 тисяч років тому. Згідно зі статтею, опублікованою у Journal of Quaternary Science, це найдавніші залишки представника цього виду, знайдені в Південно-Західній Європі.

Сьогодні левів (Panthera leo) можна зустріти лише на землях південніше Сахари та на заході Індії. Однак у давнину їх ареал був значно ширшим. В епоху плейстоцену печерні леви (P. spelaea/leo spelaea) населяли великі території Євразії та північної частини Північної Америки. Цей вид або підвид відокремився від предків сучасних левів приблизно півмільйона років тому і вимер близько 14-12 тисяч років тому.

Перші знахідки левів у Європі

Перші леви з’явилися в Європі на початку середнього плейстоцену. Наприклад:

• У місцезнаходженні Ізернія-ла-Пінета (Італія) вік знахідок становить близько 0,58-0,56 мільйона років.
• У місцезнаходженні Пейкфілд (Англія) вік фрагменту нижньої щелепи лева становить близько 0,68 мільйона років або навіть раніше — приблизно 0,75 мільйона років тому.

Дослідження, проведене Алессіо Яннуччі з Тюбінгенського університету спільно з колегами з Ізраїлю, Італії та Франції, розповіло про результати аналізу знахідки в Нотаркіріко. Це багатошаровий археологічний і палеонтологічний пам’ятник на півдні Апеннінського півострова, де було виявлено різноманітні залишки фауни, ашельські кам’яні знаряддя, а також фрагмент стегнової кістки людини гейдельберзької (Homo heidelbergensis), яка жила близько 0,66-0,61 мільйона років тому.

У тому ж шарі, де було знайдено уламок людської кістки, виявлено понад 300 кам’яних знарядь і сотні залишків тварин, таких як слони, бики, свині, олені та зайці. Серед них була четверта плеснова кістка великого котячого. Морфологія цієї кістки вказує на те, що вона належала представнику роду левів, а не гомотеріїв (Homotherium) чи Panthera gombaszoegensis.

Ця знахідка є найбільш раннім свідченням проживання печерних левів на південному заході Європи і одним з найдавніших на всій території цієї частини світу. Відкриття додає важливу частину до розуміння поширення та еволюції великих котячих у Євразії під час плейстоцену.