Трагічна історія слона Туско, якому дали найбільшу у світі дозу ЛСД (фото)

1963 року відбувся один із найбільш суперечливих експериментів із тваринами в історії, що призвело до смерті Туско, 14-річного індійського слона в зоопарку Оклагома-Сіті.

Про це пише Книга рекордів Гіннеса.

За допомогою пістолета DART йому ввели 297 міліграмів галюциногенного препарату ЛСД в праву сідницю. Доза майже в 3000 разів перевищувала звичайну рекреаційну дозу для людини. Це була найбільша разова доза ЛСД, яку коли-небудь приймали.

Експеримент проводили два психіатри, доктор Луї Джоліон Вест та доктор Честер Пірс, разом із директором зоопарку Ворреном Томасом.

Доктор Вест був "злим вченим". Він був документально підтвердженим експериментатором у проєкті MKULtra, незаконній програмі для експериментів над людьми, розробленою ЦРУ, щоб визначити методи "промивання мозку", психологічних катувань та примусу людей для зізнання під час допитів.

Ці методи містили сенсорну депривацію, гіпноз, ізоляцію, сексуальне насильство, приховане введення психоактивних препаратів та різних інших форм катувань.

Один із найвідоміших експериментів, контрольованих доктором Вестом, відбувся 1959 року, коли діджей на радіо Пітер Трипп намагався встановити новий рекорд. Трипп не спав протягом 8 днів 9 годин, в результаті чого його психічний стан тимчасово погіршився до того, що лікарі називали "нічним психозом".

Доктор Вест та доктор Пірс намагалися довести слона до стану, відомого як "муст", агресивного гормонального сплеску, під час якого, слони виділяють липку рідину (темпорин) між очима та вухами.

Однак їхній експеримент не приніс результату, на який вони сподівалися. Через п’ять хвилин після ін'єкції Туско один раз просурмив, впав і випорожнився. Тоді у нього був жахливий напад: його очі закотилися і заплющилися, ноги оніміли, він прикусив язик, дихання стало важким.

Лікарі ввели велику дозу антипсихотичного препарату промазину гідрохлориду на додаток до дози барбітурата пентобарбітала натрію, але ці препарати не допомогли Туско.

На жаль, через годину і сорок хвилин після ін'єкції ЛСД слон загинув.

Деякі дослідники вважали, що смертельною помилкою лікарів є збільшення дози пропорційно вазі тіла, а не масі його мозку, і без врахування швидкості його метаболізму. Інші пов'язують смерть Туско з комбінацією ліків, які йому ввели під час нападу.

Вест і Пірс у їхній дослідницькій роботі прийшли до висновку: "Схоже, слони дуже чутливі до ЛСД – це відкриття може виявитися цінним під час роботи з контролю над слонами в Африці".

Намагаючись довести, що сам ЛСД не спричинив смерті Туско, психофармаколог із Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Рональд Зігель, повторив експеримент на двох слонах. Він ввів еквівалентні дози (у міліграмах ЛСД на кілограм маси тіла), але змішував ЛСД з питною водою слонів і не вводив його ін'єкціями. Обидва слони пережили це неушкодженими, хоча протягом декількох годин вони поводилися ненормально.

Після експерименту на Туско доктор Вест продовжував працювати на ЦРУ. Пізніше того ж року він був призначений психіатром Джека Рубі, який убив Лі Освальда через два дні після того, як Освальда звинувачували у вбивстві президента Джона Кеннеді. Вест запропонував допитати Рубі під впливом тіопентала натрію та гіпнозу.

Доктор Пірс залишив після себе зловісні експерименти. Згодом він став засновником президента організації "Чорні психіатри Америки" і говорив про расизм у країні, вигадавши термін "мікроагресія".