Приголомшливі факти про те, що діялося на знімальному майданчику улюблених комедій

Всенародно улюблені комедії Леоніда Гайдая вже давно стали основним атрибутом святкових днів. І навіть незважаючи на те, що багато фільмів цього режисера вийшли ще в минулому столітті, ми досі із задоволенням переглядаємо їх і сміємося з кожної комічної ситуації знову і знову.

Ми  з великою теплотою ставимося до фільмів Гайдая. Тому хочемо згадати деякі цікаві факти про те, як знімалися кінокартини цього режисера.

Операція «И» та інші пригоди Шуріка

• Сама картина спочатку мала іншу назву  — «Несерйозні історії». Фільм повинен був складатися з 2 новел, і появи в ньому знаменитої трійці - Боягуз, Балбес і Бувалий - не малося на увазі. Останню новелу, в якій Шурик бореться з розкрадачами соціалістичної власності, Гайдай придумав лише за місяць, щоб заповнити екранний час.
• Найважчими були пошуки виконавця ролі Шуріка. Гайдай переглянув понад сотню кандидатів, серед яких були Олег Видов, Євген Жаріков, Валерій Носик, Андрій Миронов, Сергій Ніконенко, Олександр Збруєв та багато інших. Пробувався на цю роль і Євген Петросян. За  словами гумориста, він сам відмовився від участі у фільмі, оскільки Шурік здавався йому ліричним, а не комічним героєм. Саме він, як стверджує Петросян, порекомендував Гайдаю придивитися до Олександра Дем'яненка.

• Довгий час вважалося, що відому фразу «Оголосіть весь список, будь ласка» вимовляє сам Леонід Гайдай, наскільки велика схожість персонажа з легендарним режисером. Насправді цього героя зіграв непрофесійний актор, слюсар Олег Скворцов. А сама фраза прийшла в кіно із життя Гайдая. На службі у Монголії Леонід Іович відповідав «Я!» на запитання офіцера «Хто до кавалерії?», «Хто у флот?», «Хто до розвідки?». А воєначальник йому й сказав: «Нехай зачекайте, Гайдай! Дайте оголосити весь список».

• Для ролі Шурика Олександру Дем'яненко довелося перефарбуватися із пекучого брюнета у золотоволосого блондина. Це загрожувало артистові облисінням: фарба була відверто поганої якості. Наталія Селезньова, яка застала процедуру фарбування, згадує, що в цей момент від болю у Дем'яненка текли сльози.
• А ось окуляри у Шурика були не бутафорські, а справжнісінькі. Колеги по цеху, які нічого не знали про короткозорість Дем'яненка, вирішили його розіграти та сховали їх. Актор жарт не оцінив, а Гайдай, дізнавшись про неї, особисто відчитав веселунів.
• Неймовірно, але факт: між зйомками сцени, коли Ліда та її подружка Іра стоять на зупинці, та епізоду, коли дівчата їдуть до трамваю, минуло 8 місяців. За такий довгий термін виконавиця ролі Іри Людмила Ковалець встигла завагітніти і на зйомки останньої сцени з'явилася з великим животом. У кадрі помітно, що актриса трохи набрякла і прикриває живіт, що округлився, власними руками.

• Найбільший гонорар за участь у фільмі отримав виконавець ролі Шурика Олександр Дем'яненко. Сума становила 3376 рублів. До речі, за 5800 рублів в СРСР можна було купити цілу квартиру.
• Найменше за зйомки у фільмі отримав Бувавий — Євген Моргунов. Його гонорар становив лише 810 рублів (Нікулін і Віцин отримали вдвічі більше). Ймовірно, причина такої нерівності полягає в тому, що вже тоді відносини Гайдая та Моргунова почали псуватися. Недарма пізніше режисер вирізав із «Кавказької полонянки» безліч сцен за участю актора, звівши його роль до мінімуму.

• Критики та цензори дуже прохолодно прийняли комедію. Творців картини лаяли за неналежний образ міліції, яка не змогла перевиховати хулігана; за насмішку над народами Африки в особі вимазаного сажею та загорнутого в рулон шпалер Феді; за мишку, що впала в непритомність. Проте в перший рік прокату фільм подивилися 69,6 млн глядачів. Картина «Операція „И“ та інші пригоди Шуріка» і сьогодні залишається однією з найулюбленіших вітчизняних комедій.

12 стільців

• Роль Кіси Вороб'янінова міг зіграти радянський актор Ростислав Плятт, оскільки через рак мозку у Сергія Філіппова перед початком зйомок з'явилися сильні головні болі. Навіть незважаючи на те, що Гайдай був змушений затвердити на роль Плятта, Філіппов горів бажанням повернутися до гри. Про це дізнався і Плятт, який з розумінням поступився роль Філіппову, а сам залишився в стрічці як оповідача. Після зйомок «12 стільців» Філіппов зміг вилікуватися від раку та прожив ще 20 років.

• Зйомки епізоду з гарнітуром генеральші Попової на тлі шторму обернулися для Михайла Пуговкіна сумними наслідками: актор заробив собі радикуліт. А все тому, що цей фрагмент удалося зняти лише у жовтні, коли погода зовсім зіпсувалася.
• Фільм закінчується кадрами пейзажів та пам'яток Москви під музику Олександра Зацепіна та вокальний супровід квартету «Акорд». У цій сцені показують неіснуючий пам'ятник авторам однойменного літературного твору Іллі Ільфу та Євгену Петрову.

• Але це не єдиний варіант закінчення фільму. У  початковій версії було використано пісню «Смугасте життя»  — музику для неї написав Олександр Зацепін, а виконавцем вокальної партії став Валерій Золотухін. Але до фінального монтажу пісня не потрапила з міркувань цензури.
• Це останній фільм Леоніда Гайдая, де знявся радянський актор Юрій Нікулін. Після «12 стільців» Нікулін відмовився від зйомок у 2 наступних проектах режисера, незважаючи на всі його умовляння, і Гайдай дуже образився . Більше вони разом над фільмами не працювали.

Не може бути!

• Це другий фільм Леоніда Гайдая, від участі у якому відмовився Юрій Нікулін. Для нього призначалася роль тата в одній з новел кінокартини. З актором навіть провели фотопроби, що збереглися у архівах «Мосфільму». Однак Нікулін не дав згоди, бо був надто завантажений роботою у цирку.
• Наталія Крачковська з'явилася у фільмі двічі, зігравши різних персонажів у 2 новелах: покупницю картин у «Злочині та покаранні» та  гостю на весіллі у «Весільній пригоді». Причому для першої ролі їй довелося падати прямо на землю, що, за її  визнанням , було дуже боляче.

• Спочатку фільм хотіли назвати «Таємниця, вкрита лаком» , а дія картини мала відбуватися в сучасності. Однак пізніше Гайдай вирішив залишити 30-ті роки, як це було в оповіданнях Михайла Зощенка, за якими і  знято новели фільму.
• Їжа на зйомках останньої новели була справжньою, але режисер боявся, що актори її з'їдять, тому він наказав облити всі продукти гасом . Запах на майданчику стояв нестерпний, через що актори поспішали якнайшвидше відіграти всі сцени.

• Смішна сцена з прищіпками, якими герою Михайла Светіна прихоплюють костюм, була чистою імпровізацією актора. Тепер глядачі часто згадують фільм саме за цим фрагментом із прищіпками, який не був запланований, але став у підсумку культовим.

Спортлото-82

• Акторці Світлані Аманової для своєї ролі довелося висвітлити темне від природи волосся перекисом водню. Все тому, що ще 2 головні герої фільму були брюнетами, а творці хотіли побачити якийсь контраст. До того ж, образ блондинки з блакитними очима, як вважав Гайдай, був безпрограшним.

• Може здатися, що сцена на пляжі знімалася за хорошої погоди. Однак, це не зовсім так. Тоді справді яскраво світило сонце, тільки температура повітря була дуже низькою, тому акторам довелося зніматися на холоді в купальниках. А у фрагменті, коли герой Михайла Кокшенова в одних плавках обпалювався піском, по той бік камери знімальна група стояла, загорнувшись у куртки та шарфи.

• Ведмедя в одній зі сцен знімали окремо від акторів із міркувань безпеки. Тим не менш, зйомки виявилися небезпечними для оператора-постановника, який в цей момент був за камерою. Актор Денис Кміт згадував , що оператор намагався ближче підібратися до звіра, щоб упіймати вдалий кадр, і за це отримав від ведмедя. Потерпілому пощастило: він залишився живим після цього нападу.
• Між іншим роль Степана, яка дісталася Кокшенову, могла піти до Михайла Боярського. Але Гайдай вважав, що дурного героя не зможуть сприймати належним чином, якщо його зіграє Боярський, що тільки прославився роллю мушкетера. Хоча у фільмі він таки брав участь, тільки не як актор, а як виконавець пісні «Країна удач».

• "Спортлото-82" вважається останнім у кар'єрі Леоніда Гайдая фільмом, якому вдалося стати лідером радянського прокату. 1982 року, коли картину показали на великих екранах, її переглянули 55 млн глядачів.

На Дерибасівській хороша погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі

• Спочатку комедія мала стати продовженням фільму «Приватний детектив, або Операція „Кооперація“». Але плани змінилися на етапі створення сценарію. Гайдай зрозумів, що новий фільм буде скоріше шпигунською комедією, а не бойовиком, як це було задумано на початку.
• Роль суперагента ЦРУ Мері Стар могла дістатись актрисі Міллі Йовович, яка тоді ще починає свою кар'єру, яка намагалася пройти кастинг. Однак, за  спогадами Харатьяна, Гайдай не захотів брати Міллу в кінокартину з однієї простої причини: "Для одного фільму двох Йовічів багато". Хто ж ще один "Іович"? Звісно, ​​Леонід Іович Гайдай. Тому на роль обрали іншу американську актрису - Келлі Макгріл.

• До речі, одну із ролей міг зіграти Дональд Трамп. Як розповідає Харатьян в інтерв'ю, Трамп хотів потрапити до фільму Гайдая, але режисер просто не знав, хто ця людина. Адже сцени в казино з цієї комедії знімалися в розважальному комплексі Тадж-Махал, власником якого і був сам Трамп. Пізніше йому присвятили титри з вдячністю за дозвіл на проведення зйомок.
• Одну з епізодичних ролей Гайдай написав із себе, а потім з'явився на екрані образ цього героя. Ним був божевільний гравець у казино, якого несли поліцейські, поки той розмахував відірваною ручкою автомата. У житті Гайдай був ігроманом .

• Останню картину Леоніда Гайдая глядачі та критики вважали провальною. Навіть його дружина Ніна Гребешкова впевнена , що він міг зробити фільм якіснішим, якби над сценарієм у ті часи працювали краще. Однак зараз фільм сприймають не так прохолодно, а багато глядачів із задоволенням переглядають і його та інші роботи великого режисера.