Приголомшливі факти про бабки, які вам буде цікаво дізнатися (фото)

Бабки вперше почали літати над ставками, болотами та водоймами понад 350 мільйонів років тому. Ця доісторична комаха належить загону Бабки (лат. Odonata).

Існує понад 3000 відомих видів бабок, які мешкають майже на всіх континентах світу. У цій статті ви дізнаєтесь 15 дивовижних фактів про бабок, які ви, можливо, не знали.

15. Різнокрилих бабок часто плутають з рівнокрилими бабками

фото: thefactsite.com

Загін Бабки складається всього з двох основних підрядів: різнокрилі бабки (лат. Anisoptera) [далі просто «бабки» - прим. перев.] та рівнокрилі бабки (лат. Zygoptera). Більшість людей на перший погляд плутає їх між собою, оскільки загалом зовні вони схожі.

А разница между ними заключается в крыльях. У более привычной нам стрекозы — две пары крыльев, т.е. всего 4 крыла, в то время как у равнокрылой — только одна пара крыльев, т.е. всего 2 крыла. Когда стрекозы отдыхают, они расправляют свои крылья горизонтально, в то время как равнокрылые стрекозы прижимают свои крылья к туловищу.

Ещё один индикатор — глаза. У большинства стрекоз глаза совмещены, в то время как у всех равнокрылых стрекоз они разделены.

14. Стрекозы старше динозавров

фото: thefactsite.com

Если бы мы вернулись примерно на 300 миллионов лет назад, мы, скорее всего, лицом к лицу столкнулись бы с предками стрекоз — Меганисоптерами (лат. Meganisoptera), или Протодонатами (лат. Protodonata). Эти давно вымершие родственники стрекоз жили в период с 323 до 250 миллионов лет до нашей эры в Палеозойскую эру.

Подавляющее большинство меганисоптер было такого же размера, как и современные стрекозы. Однако один вид, известный как Мегатип (лат. Megatypus), скорее всего перепугал бы насмерть любого, кто с ним столкнулся.

Подсказка кроется в названии, поскольку мегатип вырастал до угрожающих размеров с размахом крыльев до 70 сантиметров!

13. Стрекоз можно найти по всему миру

фото: thefactsite.com

Различные виды стрекоз можно найти почти в каждом уголке нашей планеты. Большинство из них, как правило, обитает в пределах одной отдельной области, но существует несколько видов, которые являются более распространёнными, чем другие.

Например, стрекозу Дозорщик-император (лат. Anax imperator) можно найти на всей территории Америки, от самой южной оконечности Аргентины до Ньюфаундленда в Канаде.

Хоча більш вражаючою є бабка Бродяжка руда (лат. Pantala flavescens), яку можна знайти в тепліших регіонах на всіх континентах світу, за винятком Антарктиди.

12. Личинки бабок живуть під водою

фото: thefactsite.com

Безхребетні комахи у личинковій стадії розвитку називаються німфами. Прикладами таких комах є коники, цикади та бабки.

Однак називати личинок бабок німфами особливо доречно. У міфології німфами називали духів, які живуть у річках, струмках та інших подібних місцях. Німфи бабок, як та його міфологічні тезки, живуть під водою.

Дорослі особини бабок відкладають яйця у тканинах водяних рослин чи поверхні води. Вилупившись з яєць, німфи кілька років проводять під водою, харчуючись іншими безхребетними, пуголовками і навіть дрібною рибою.

11. Бабки неймовірно вправні в польоті

фото: thefactsite.com

Якщо ви колись відпочивали біля озера, то, напевно, розумієте, про що мова. Літні здібності бабок настільки вражають, що вони, як відомо, навіть мігрують через моря!

Вони можуть рухатися у будь-якому напрямку (так, вони можуть літати навіть назад) і миттєво змінювати напрямок, розгортаючись практично на місці. У них настільки потужні  крила , що швидкість польоту досягає 36-54 км/год.

Існують старі записи про австралійський вид бабок Austrophlebia costalis, швидкість яких сягає 97 км/год. Хоча ці записи не є достовірними, оскільки швидкість не реєструвалася з 1917 року.

10. Бабки можуть керувати всіма чотирма крилами незалежно один від одного

фото: thefactsite.com

Одна из основных причин, почему стрекозы так искусны в полёте, связана с их крыльями. Стрекозы могут махать всеми своими крыльями независимо друг от друга, и, благодаря этому, владеть четырьмя различными методами полёта.

Стрекозы могут парить, как вертолёты, летать ошеломляюще медленно или быстро, как стрела, и даже менять направление на месте, синхронно взмахивая всеми четырьмя крыльями.

Они также могут свободно планировать, при этом во время процесса спаривания в полёте самки планируют позади самцов.

9. Стрекозы — одни из самых умелых хищников в мире

фото: thefactsite.com

Взрослые особи стрекоз — хищники, живущие за счёт почти исключительно плотоядной диеты, состоящей из других насекомых, таких как комары, мухи, мотыльки, а также более мелкие стрекозы.

Благодаря своей скорости и ловкости в полёте они хватают свою добычу конечностями, находясь в воздухе.

Результативность охотничьих способностей стрекоз, тем не менее, является одной из самых выдающихся их характерных черт, поскольку они способны поймать до 95% всех насекомых, которых выбрали в качестве своей добычи.

Поймав добычу, они обездвиживают её, кусая за голову. Затем они обычно где-нибудь садятся и наслаждаются своей трапезой на месте, однако они также могут есть и во время движения.

С помощью своих невероятно мощных челюстей они быстро расправляются со своей добычей, чаще всего начиная с головы.

8. Стрекозы — расчётливые убийцы

фото: thefactsite.com

Во время охоты стрекозы не просто преследуют свою добычу, отслеживая её движение и опережая её. Вместо этого они делают нечто похожее на то, что делаем мы, люди: они перехватывают свою намеченную жертву.

Чтобы сделать это, им приходится рассчитывать не только скорость, с которой движется их добыча, но и то, куда она летит, а также насколько далеко находится. Они способны сделать это за микросекунды и оказаться там, где она будет, а не там, где она сейчас, чтобы схватить её.

7. Стрекозы умеют маскироваться в полёте

фото: thefactsite.com

Зарегистрировано, что определённый вид стрекоз, называемый Австралийской императорской стрекозой (лат. Anax papuensis), использует метод под названием «маскировка движения» во время боёв за территорию с другими стрекозами-самцами.

Проще говоря, они летят в определённом направлении, чтобы казалось, будто они вообще не двигаются. Однако это просто иллюзия, поскольку в действительности они быстро движутся в их направлении.

Это работает за счёт движения по такой траектории полёта, чтобы всегда находиться между целью и местом, откуда они начали атаку.

6. Стрекозы долго считались злом в западной культуре

фото: thefactsite.com

Стрекоз по всей Европе называли по-разному, однако всем им приписывалось какое-то зло или что-то зловещее. Например, латышское название стрекозы переводится как «чёртова коза», португальцы стрекозу называют похитителем глаз.

Але найзловісніша назва бабок — у Північній Америці: «диявольська штопальна голка». Штопальна голка - це велика тупа голка, що використовується для штопання дірок або потертих ділянок одягу або шматків матеріалу. Така назва бабок у Північній Америці пов'язана з легендою про те, що бабки зашивають губи неслухняним дітям, поки ті сплять.

5. Однак не скрізь бабок вважають поганими

фото: thefactsite.com

Японський фольклор, пов'язаний зі бабками, яскраво контрастує про те, як їх зазвичай сприймають у країнах.

Коли Захід бачить у них супутників відьом, змій і навіть диявола, Японія вважає їх істотами, гідними поваги.

Японці говорять, що бабки є символом мужності, удачі, сили та навіть щастя.

4. Очі бабки - це видовище

фото: thefactsite.com

У бабок така ж будова очей, як і у звичайної кімнатної мухи. Це означає, що їхні  очі  насправді складаються з тисяч і тисяч окремих лінз, які отримують інформацію про навколишній простір.

У бабок до 24 000 таких лінз (фасеток), завдяки чому вони бачать майже на 360 градусів. Їхня єдина сліпа пляма — просто позаду них.

Завдяки своїм неймовірним очам бабки можуть схопити окрему комаху з роя, при цьому стежачи за навколишнім оточенням і летячи на високій швидкості.

3. Деякі види бабок здійснюють переліт набагато далі, ніж ви думаєте

фото: thefactsite.com

Відомо, що певні види бабок мігрують, як правило, перелітаючи в нові місця, щоб відкласти яйця в різних ставках або уникнути невідповідних погодних або температурних змін.

Они могут мигрировать по отдельности или гигантскими роями.

Одним из примеров видов стрекоз, которые мигрируют роями, является Дозорщик зелёный (лат. Anax junius). Осенью они направляются на юг, где более тёплая погода, возвращаясь обратно только весной.

Ещё один впечатляющий вид стрекоз — Бродяжка рыжая (лат. Pantala flavescens). Было зарегистрировано, что она мигрирует на расстояние до 17.700 км между Индией и Африкой.

2. Стрекозы могут регулировать температуру своего тела

фото: thefactsite.com

Стрекозы — хладнокровные существа, а это означает, что их собственное тело не вырабатывает достаточно тепла, чтобы поддерживать самих себя.

По существу, хладнокровные существа должны получать тепло из окружающей среды. Стрекозы делают это, греясь на солнышке, прямо как ящерицы, но это не единственный способ.

Вони вміють нагріватися за допомогою процесу під назвою "дзижчання крил", при якому вони вібрують своїми крилами на такій швидкості, при якій виділяється тепло.

1. Бабки не виносять спеки

фото: thefactsite.com

Хоча бабокам потрібно зігріватися до певної температури, вони також повинні стежити за тим, щоб їм не було занадто спекотно.

Одна з тактик, яку певні види бабок застосовують для боротьби зі спекою, називається позою обеліска. Можливо, ви навіть бачили їх у такій позі та дивувалися, що вони роблять. Тепер вас це більше не дивуватиме!

Бабка займає позу обеліска, практично вставши в «стійку на руках» і високо піднявши своє черевце в повітря. Це допомагає бабці трохи охолоне, зменшуючи таким чином кількість сонячного світла, що потрапляє на її тулуб.

На закінчення

фото: thefactsite.com

Досить легко зрозуміти, чому в усьому світі так багато одонатологів (фахівців, які вивчають представників загону Бабки). Чим більше дізнаєшся про бабки, тим більше починаєш ними захоплюватися.

Це найдавніші комахи, їхній зір і здатність літати не мають собі рівних, і вони дуже гарні.

Враховуючи їхню вражаючу історію на Землі та їхні неймовірні здібності, буде не дивно, якщо вони переживуть більшість комах, яких ми сьогодні знаємо.

bugaga