Легалізація грального бізнесу в Україні відкрила нові можливості для економічного зростання та розширення дозвілля. Водночас, вона загострила питання відповідальної гри й необхідності захисту вразливих груп населення. У цьому матеріалі Павло Вишняк, експерт у сферах гемблінгу, беттінгу та геймінгу, розгляне головні аспекти формування культури відповідальної гри: від законодавчих ініціатив і міжнародного досвіду до практичних кроків для операторів і самих гравців.
Відповідальна гра передбачає комплексний підхід до безпеки та самоконтролю під час участі в азартних іграх, а також дотримання чесних і прозорих правил оператором. Згідно з опублікованими на gc.gov.ua принципами, її основні складники охоплюють:
У світовій практиці поняття відповідальної гри дедалі частіше розглядається в контексті психологічного здоров’я, що підкріплюється дослідженнями ВООЗ (Всесвітньої організації охорони здоров’я), де залежність від азартних ігор кваліфікується як один із психічних розладів.
Після легалізації грального бізнесу в Україні з’являється дедалі більше майданчиків для гри – наземних і онлайн. Така розмаїтість, з одного боку, стимулює ринок, а з іншого – вимагає посиленої уваги до аспектів безпеки. Адже без чітких правил та культури відповідальної участі є ризик:
В Україні вже реалізовано низку заходів: державний регулятор (КРАІЛ) видає ліцензії оператором, запроваджено обов’язкові ліміти ставок, вимоги до ідентифікації користувачів тощо. Проте без комплексної підтримки з боку бізнесу та гравців ці заходи залишаться формальними.
Досвід Європейської гральної та букмекерської асоціації (EGBA) свідчить: чим детальніше населення поінформоване про природу азартних ігор, тим свідоміше воно підходить до них. В Україні необхідні:
Міжнародні оператори все ширше впроваджують штучний інтелект для виявлення незвичних патернів гри. Так, система може автоматично блокувати облікові записи або надсилати попередження гравцям, які роблять підозріло великі або часті ставки. В Україні це теж можливо:
У межах рекомендацій Американської гральної асоціації (AGA), реклама не повинна створювати ілюзію легкого збагачення чи закликати «відігратися» після програшу. Україні варто брати приклад із західних країн, де оператори:
КРАІЛ запроваджує регуляторні механізми, проте синергія з громадськими організаціями, які спеціалізуються на реабілітації ігроманії, посилює їхню дієвість. Необхідно:
Упровадження принципів відповідальної гри не обмежується виконанням формальних вимог закону. Це складний шлях, що передбачає спільну роботу держави, бізнесу та громадських організацій. На мою думку, саме комплексний підхід до захисту прав гравців і формування культури усвідомленої участі в азартних розвагах дасть змогу уникнути критичних ситуацій і перетворити гемблінг на безпечне дозвілля.