Країни Чорноморського регіону об’єднуються в рамках проєкту BLISS заради майбутнього осетрових

У п’ятницю, 28 листопада, у Миколаєві відбулася презентація масштабного міжнародного природоохоронного проєкту BLISS — Black Sea Initiative for Sturgeon Sustainability, який спрямований на збереження та відновлення популяцій осетрових, що перебувають на межі зникнення.

Спікерами на презентації виступили Координатор проєкту BLISS, виконавчий директор Української асоціації центрів підтримки бізнесу Артем Ващиленко, менеджер проєкту Олександр Попов, а також кандидат біологічних наук, т.в.о. завідувача Чорноморського відділу ДНУ «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» Павло Кутіщев.

Артем Ващиленко наголосив, що асоціація центрів підтримки бізнесу багато років просуває блакитну економіку як формат розвитку як Миколаєва, так і півдня України, частиною цієї економіки є рибальство, а також збереження популяцій риб.

У межах проєкту BLISS будуть застосовуватися сучасні технології для моніторингу популяцій осетрових — від супутникового та акустичного відстеження до генетичного маркування. Це дозволить відстежувати міграційні маршрути риб і виявляти чинники, що впливають на їх виживання.

Проєкт реалізується в межах програми Interreg NEXT Black Sea Basin Programme 2021–2027, що фінансується Європейським Союзом. Загальний бюджет проєкту становить понад 1,6 млн євро, значна частина яких надана ЄС. Одним із ключових партнерів є Україна, зокрема місто Миколаїв, де Українська асоціація Центрів підтримки бізнесу активно залучає ресурси та партнерства для сталого розвитку регіону, підтримуючи проєкти з екологічного відновлення та економічного зростання.

Чому проєкт BLISS став критично важливим

Осетрові існують на планеті мільйони років, однак саме в останні десятиліття їх чисельність різко скоротилася. Основні причини — забруднення річок і морів, зміна клімату, регулювання русел і створення водосховищ, браконьєрство та деградація нерестилищ.

За словами Павла Кутищева, осетрові були внесені до Червоної книги України ще у 1978 році, а з 1990-х років усі види осетрових офіційно отримали статус зникаючих. Проте понад 30 років в Україні не проводилися системні дослідження та біомоніторинг осетрових.

Вчений наголосив, що руйнування Каховської ГЕС і незаконне будівництво Керченського мосту також вплинули на маршрути міграції цього виду риб.

— Осетри — це прісноводно-генеративні види, і водночас вони мігрують у річки. При цьому всі європейські країни зариблюють річки молоддю осетрових для збереження цієї популяції, після чого риби мігрують. Тому ця тема для нас усіх критично важлива, адже неможливо відокремити Україну від тієї ж Болгарії й Туреччини — їхня риба мігрує до нас, а наша — до них, — розповів Кутіщев.

Також він зазначив, що після руйнування Каховської ГЕС природні нерестові площі частково були відновлені, що несподівано спричинило сплеск появи осетра в уловах в Україні. Однак вчений підкреслює, що це не ознака відновлення, а лише привід терміново зайнятися захистом виду.

Що передбачає проєкт BLISS

Одним із ключових елементів проєкту стане використання сучасних технологій для відстеження міграцій осетрових. На рибу будуть встановлювати датчики, а також застосовувати генетичне маркування. Це дозволить зрозуміти, де знаходяться нерестилища та які чинники впливають на виживання молоді.

— Ми будемо ставити чіпи, які передають дані через супутник або радари. Це допоможе зрозуміти, куди рухаються риби, де вони нерестяться і які території потрібно зробити захищеними, — розповів Артем Ващиленко.

Для реалізації проєкту планується створення першої в Україні мобільної лабораторії. Вона дозволить вченим працювати безпосередньо біля річок і лиманів, що особливо важливо в умовах обмеженого доступу до моря через війну.

- Для роботи наших вчених ми плануємо збудувати мобільну лабораторію, яку вони зможуть використовувати як під час роботи над проектом, так і після цього, — сказав Ващиленко.

Кандидат біологічних наук Павло Кутищев зазначив, що 500 мальків осетра будуть випущені в Дунай як експеримент. Інші особини осетрових будуть виловлюватися вченими для чіпування. Також фіксуватиметься, які саме види осетра траплятимуться найчастіше. Кутищев підкреслив, що перед вченими не стоїть завдання чіпувати тисячу риб.

— Ті осетри, яких ми будемо випускати, вирощені в Україні в Одеському розплідному комплексі на річці Дунай. У межах проєкту зазначено — 500 осетрят вагою від 30–60 грамів (приблизно 12 см) потрібно прочіпувати. А інших, яких ми будемо чіпувати, — там не стоїть завдання тисячі. Ми теж не хочемо їх травмувати. У межах проєкту всі вчені погодилися на невелику кількість риб, щоб можна було провести з ними всі маніпуляції швидко і випустити їх. Але головне завдання ми зможемо їх відстежити. Крім того, що ми будемо чіпувати рибу, ми проведемо всі біологічні дослідження, тобто ми додамо до науковості багато досліджень, — сказав Павло Кутіщев.

Менеджер проєкту Олександр Попов зазначив, що ця ініціатива є міжнародною, оскільки в ній беруть участь п’ять організацій: з Туреччини, Болгарії, Румунії та України. У межах проєкту вчені з різних країн зможуть ділитися своїми результатами, отриманими під час роботи.

— Цей проєкт транскордонний, і певні функції покладено на кожного з партнерів. Зокрема, дуже важливо, з одного боку, не відставати від партнерів, а з іншого — десь їм підказати, тому що багато хто з них уперше бере участь у таких проєктах, а в нас вже є такий досвід.

Відновлення рибної галузі після закінчення війни

Виконавчий директор Української асоціації центрів підтримки бізнесу Артем Ващиленко підкреслив, що результати проєкту стануть фундаментом для майбутніх програм відновлення рибної галузі України.

— Подібні інструменти, де є дослідження та розробка рекомендацій і заходів, наступний етап — у процесі Євроінтеграції Україна отримає доступ до додаткових, більш стратегічних джерел фінансування. Але для того, щоб залучати фінансування, потрібно мати стратегію, чітке розуміння. Таке яке базується на наукових, бажано міжнародних дослідженнях.

Крім того, за його словами, цей проєкт об’єднує наукові установи, екологічні організації та місцеві громади для спільної роботи над захистом цих унікальних риб. Оскільки він включає інформаційні та освітні активності, спрямовані на підвищення екологічної обізнаності серед жителів Миколаєва. У межах BLISS плануються семінари, тренінги та відкриті заходи, спрямовані на залучення молоді до охорони природи та питань сталого використання водних ресурсів.

Організатори підкреслюють: BLISS — це тест на здатність країн працювати разом заради спільної мети. Для Миколаєва участь у проєкті — це можливість посилити місцевий екологічний потенціал і долучитися до міжнародної природоохоронної спільноти.