Кілька корпоративів, які пройшли так епічно, що на роботі потім тільки про них і говорили цілий рік

Отак ходиш на роботу щодня і навіть не здогадуєшся, що тебе, виявляється, оточують цікаві люди. Але на корпоративі на честь Нового року колеги розкриваються у всій красі та дізнаються один про одного багато нового. Сором'язливий інженер виявляється балакуном і витівником, тихоня-санітарка жваво танцює на сцені, а гендиректор отримує всі шишки і розуміє, що його, здається, не всі люблять у колективі.

Ми обожнюємо історії про корпоративні вечірки, на яких люди встигають не тільки добре відтягнутися, але і набратися вражень на цілий рік.

• То була моя перша робота. Я прийшла з чоловіком на різдвяну вечірку до розкішного будинку начальника. Вирішила взяти чоловіка з собою, бо всі були парами і колеги давно хотіли з ним познайомитись. Все йшло ідеально, це була просто чудова вечірка. Аж раптом почувся шум з боку дворика. Виявилося, мій чоловік спіткнувся, заплутався у скатертині та перекинув фуршетний стіл. Він був схожий на великий буріто. Я розплутала його і з ганьбою повела додому. В офісі про це ніколи не говорили, але я впевнена, що подію обговорювали всю ніч, коли ми поїхали. © Sharon Ann McAuliffe/Quora
• У нас невеликий штат, лише 15 осіб, тому вечірка проходила прямо у будинку боса. 2 продавщиці привели хлопців, одна з них познайомилася з ним буквально півгодини тому. Хлопці посварилися і влаштували колотнечу прямо у всіх на очах. Вони зламали більярдний стіл нашого начальника та зіпсували всі килими. Всі навкруги кричать, а ми з дружиною просто сидимо в кутку, жуємо начос і насолоджуємося виставою. © smoffatt34920 / Reddit
• Я філолог за освітою, працюю редактором текстів переважно у технічних фірмах чи наукових організаціях. На минулій роботі на кожному корпоративі всі 3 роки ставили запитання: «Скільки відмінків у російській мові? А як правильно казати? Чому тут таке закінчення? Я навіть раділа, коли вже закінчувалася вікторина та починалися танці. © Галина Созонтова / Facebook
• Корпоратив, пейнтбол. Гендиректор та інші топи грали разом із нами. За правилами той, у кого потрапили, має піти на стартову позицію і потім знову повернутися в гру. Далі зі слів гендира: «У мене потрапили, я піднімаю руку та йду на старт. Несподівано відчуваю попадання в спину, але значення не надаю, думаючи, що чийсь снаряд випадково в мене прилетів. Потім ще один. І ще. І ще. Загалом мені чомусь стало здаватися, що деякі співробітники мене не особливо люблять». © Skaz04nik / Pikabu

• Розповідала одна знайома. Працювала вона у дуже великій лізинговій компанії, і ось керівництво вирішило влаштувати для співробітників корпоратив. Усіх вивезли на природу: купання, командотворчі заходи, зокрема пейнтбол. Але топ-менеджери у ньому участі не брали. Для них організували окремий бенкет на веранді, що височіла над полем бою. Там були трохи інші напої та їжа, не як для пересічних працівників. А ще вони «грали» у пейнтбол звідти. © Kaa1980 / Pikabu
• Я працював у сфері інформаційних технологій. Компанія любила смітити грошима на різдвяній вечірці: обід з кількох страв та шикарний номер у готелі для вас та вашого партнера. Проблема була в тому, що їжа, хоч і виглядала чудово, завжди була холодною, бо в готелі не звикли обслуговувати водночас сотні людей. А ще вам потрібно було брати участь у нудних сценках з колегами з фінансових відділів, які тільки й робили, що хвалилися своїм добробутом. © ExcessiveGravitas / Reddit
• Побував на першій різдвяній вечірці. Почалося все чудово: виграв у розіграші iPad. Але ніч закінчилася не дуже вдало: я залишив у таксі свій телефон. Тож мені потім довелося продати свій новенький iPad, щоб купити новий стільниковий. © americaisascam / Reddit
• Найкраща різдвяна вечірка в офісі була 2000 року. Я тільки-но приєднався до цієї фірми, тому мене особливо не турбувало те, що я нікого не впізнаю. Якоїсь миті мій колега, з яким ми приїхали, підійшов до мене із заклопотаним виглядом і сказав: «Це не наша компанія». Ми побігли на стійку реєстрації та пояснили, що прийшли не до того колективу. Секретарка направила нас до потрібної зали, яка виявилася трохи правішою. Нарешті ми дісталися своїх, але на той час усі почали розходитися додому. © David Mull / Quora

• Цього року на нашому корпоративному столі стояли величезні страви із вчорашнім пловом. Плов був страшенно несмачний. Солодкуватий, жирний, із парою засохлих шматочків м'яса. До нього купа цибулі з помідорами і червоним перцем. Їсти хотілося дуже. Ледве пішла звідти. © Наталія Воднєва / Facebook
• Начальниця вирішила роздати бонуси на різдвяній вечірці. Настає довгоочікуваний вечір: нам усім роздають конверти із грошовими преміями. Колеги вихваляються, що отримали по $250. Я тихенько пробрався на кухню, щоб відкрити свій конверт. Заглядаю в нього, а там пусто. Повернувся, взяв пальто та просто пішов. За кілька днів мене запитали, що сталося і чому я пішов зі свята. Я пояснив, що це через бонус. Начальниця стверджувала, що всім було покладено по $250. Вона віддала мені гроші, але після цього наші стосунки зіпсувалися. © Max Cady / Quora
• Ми минулорічний новорічний корпоратив проходив у стилі 90-х. Було дуже весело, особливо коли в костюмах намагалися зловити машину. © silivanova_ev / Twitter
• Влаштувався перед Новим роком у «дочка» компанії зі світовим ім'ям. Начальник збирає всіх, каже, влаштуємо корпоратив у дуже дорогому ресторані, всім бути. Сіли за столи, каже, замовляйте собі, що хочете. Я засоромився і вибрав щось найдешевше. Зі мною поряд сидів колега, теж нещодавно влаштувався. Так він узяв купу всього найдорожчого. І коли ми вже все замовили, випадково з'ясувалося, що фірма оплачує лише напої, а решта — самі. Потрібно було бачити обличчя мого сусіда. © myauchalo / Pikabu

• Сестра розповіла, що її компанія запросила всіх працівників на корпоратив. Загалом треба здати ₽ 3 500 з особи за оренду зали, напої — із собою. На моє запитання: Що оплачує компанія? — відповіла, що швидше за все будуть канапе, як на минулому корпоративі. Шикарна пропозиція. © filvan / Pikabu
• До кінця вечора намагалася стримувати сльози образи. У компанії, де я працювала, новорічний корпоратив вирішили розбавити «Таємним Сантою». Чекаю своєї черги, виходжу, беру невелику коробочку. Розвертаю, а там сирний глазурований сирок. Виявилося, що один із провідних фахівців прийшов без подарунка, а організатори не пускали без нього, і тоді він поклав те, що не доїв удень. © Підслухано - Тут говорять про тебе / VK
• На останній корпоратив було запрошено музикантів. Приміщення величезне, зі столиками, диванами, а посередині щось на зразок сцени. І раптом до них підбігає пампушка, в якій я насилу впізнаю одну з наших санітарок. Залазить на сцену і музиканти починають грати, а наша смілива санітарка — танцювати. Одна на очах у всіх. Це було щось! Скромне дівчисько просто зачарувала весь зал. Наступного дня я зустріла її в коридорі нашої клініки. Вона штовхала коляску з пацієнтом, і я не могла повірити в те, що тільки вчора це дівчисько так перевтілювалося. Найбільша пам'ятка з робочих вечірок за багато років. © Antonina Kuznietsova / Facebook
• Я рано пішов із корпоративної вечірки: не надто жалкую такі заходи. Дістався до будинку і ліг спати. Приблизно о першій ночі в мене задзвонив телефон. Це був віце-президент із продажу. «Приходь швидше, поквапся!» — гукнув він і кинув слухавку. Що за нісенітниця? Напівсонний я дістався місця, там уже були поліцейські та пожежники. Миготіли сигнальні вогні, всюди валялися поламані меблі. Виявилося, двоє колег гарненько святкувались і посварилися. Вони каталися по землі в багнюці, а гості стояли в піжамах під дощем і спостерігали за цією картиною. Поліцейські підійшли і запитали: Хто за всіх відповідає? Присутні тут же вказали на мене, адже я серед них був єдиний адекватний чоловік у костюмі та краватці. © Jay Bazzinotti / Quora