Вчені зафіксували, як масивна зоря у галактиці Андромеди зникла без вибуху наднової

Астрономи повідомили про рідкісне явище в сусідній галактиці Андромеди: масивна зоря M31−2014-DS1 могла зникнути без вибуху наднової, безпосередньо перетворившись на чорну діру. Відкриття зробили, аналізуючи архівні дані телескопа NEOWISE, який у 2014 році зафіксував різке зростання інфрачервоного випромінювання від цієї зорі.

На цьому малюнку представлені спостереження, зроблені за допомогою декількох телескопів протягом певного часу, які показують різке згасання об'єкта. Джерело зображення: De et al. 2026. Science

Протягом двох років після спалаху її світність у середньому ІЧ-діапазоні зросла на 50%, а потім почала стрімко падати. До 2019 року оптичне випромінювання зменшилося у 100 разів, а у 2022−2023 роках спостереження Hubble та Keck показали лише слабке джерело у ближньому інфрачервоному діапазоні.

Зображення з телескопа «Хаббл» ліворуч показує N6946-BH1 у 2007 році, але на зображенні того ж місця у 2015 році його немає. Джерело зображення: NASA/ESA/C. Kochanek (OSU)

За оцінками дослідників, зоря мала початкову масу близько 13 сонячних, але до моменту загибелі втратила більшу частину через потужні зоряні вітри, залишивши лише близько 5 сонячних мас. Це робить її кандидатом на прямий колапс у чорну діру без утворення наднової.

Технічні пояснення пов’язані з нейтрино: якщо ударна хвиля, яку вони створюють під час колапсу ядра, недостатньо сильна, щоб викинути оболонку зорі, вона падає назад і формує чорну діру. Саме такий сценарій, на думку авторів, відбувся з M31−2014-DS1.

Подібний випадок раніше спостерігали лише один раз — у галактиці NGC 6946 у 2010 році. Нове відкриття в Андромеді стало найбільш переконливим підтвердженням того, що прямий колапс може бути реальним механізмом загибелі масивних зір, який довгий час залишався лише теоретичним.