Путін провів обіцяний радбез: до чого закликав диктатор

Путін провів засідання ради безпеки Російської Федерації, яке минулого тижня анонсувалося як важлива подія, під час якої якраз і буде обговорюватися питання так званої помсти Україні після знаменитої спецоперації Києва, пише Віталій Портников для Espreso.tv.

 

 

"Павутина" була спрямована проти ворожих літаків, які щодня використовувалися кремлівським режимом для бомбардування мирних українських міст і селищ.

Вважалося, що саме під час такого розширеного засідання наради із постійними членами Ради безпеки, а також запрошеними гостями, Путін буде відпрацьовувати те, як саме він збирається помститися сусідній державі. Однак насправді ніякої такої події не відбулося. Путін вирішив у віртуальному режимі поговорити із постійними членами ради безпеки Російської Федерації про роль Росії, яка зберігає традиційні цінності.

Про те, що саме таким був порядок денний засідання ради безпеки, говорив і секретар цього органу Сергій Шойгу. Він вже після закінчення засідання пообіцяв виконувати всі вказівки Путіна щодо захисту цих традиційних цінностей, які тепер вже записані навіть у самій російській конституції.

Вся ця розмова про цінності, про ліберальний тоталітаризм, про те, як Росія зберігає минуле, виглядала, м'яко кажучи, блюзнірськи на тлі атаки по Україні в ніч на 10 червня. Як відомо, під час цієї атаки було пошкоджено Святу Софію.

От уявіть собі, варвари знищують один з важливих елементів найдавнішого православного храму, пов'язаного з історією давньої Русі, із князівськими династіями. Також руйнують й історичну Одеську кіностудію, дуже важливу для історії усього кіномистецтва минулого і сучасності.

І після цього, буквально за кілька годин після цих руйнувань проводять засідання Ради безпеки, під час якого верховний головнокомандувач цієї варварської армії, людина, яка прямо причетна до руйнування храмів, до руйнування пам'яток, до бомбардування музеїв і бібліотек, говорить про збереження традиційних цінностей.

Звісно, це може виглядати абсолютно кумедно і нагадувати, що насправді якихось таких реальних нових інструментів ескалації у війні з Україною у Путіна немає не тому, що їх не існує. Тому що Путін користується ними щодня. І до операції "Павутина" він також ними користувався.

І зовсім не ця операція призвела до того, що Путін продовжує кошмарити Київ, Одесу, інші мирні українські міста. А тому, що тактика терору — це абсолютно природна тактика для російської державності й для цієї війни, яку десятиріччям веде чи вела в минулому російська держава із цивілізованим світом.

Війна варварства з цивілізацією, про яку раніше ми читали у підручниках з історії, так і виглядає. Тільки раніше варварські вожді не проводили засідання Ради безпеки з приводу захисту традиційних цінностей. А, може, до речі, і проводили, просто тоді не було телебачення й інтернету, і нема було кому записувати всі ці цинічні промови, з якими вони зверталися до своїх підлеглих у перерві між вбивствами та ґвалтуваннями.

Але до цього засідання все ж таки треба ставитися серйозно ось чому. Це ж ще й апеляція президента Російської Федерації до світу ультраправих, який захоплює все нові й нові позиції у цивілізованому світі на Заході.

Багато хто з прихильників ультраправих, постфашистських, постнацистських ідеологій дивиться на Росію, як на абсолютно очевидну спадкоємицю гітлерівського рейху. Саме з погляду цінностей, як абсолютно очевидну спадкоємицю фашизму Муссоліні.

І Путіну дуже важливо продемонструвати, що це дійсно так, що, попри всі розмови про те, що він великий борець із фашистами в Україні, насправді він і є людиною, в яку втілився дух кумира радянських чекістів Адольфа Гітлера. Які, звичайно, час від часу згадують про те, яким величним був інший бандит і вбивця — Йосиф Сталін, але Гітлера ці люди, можете повірити мені на слово, поважають набагато більше.

Якби у Путіна без якихось там телевізійних камер запитали, на кого він хотів би бути схожим, він чітко сказав би, що на Адольфа Гітлера. А союзник Путіна, Олександр Лукашенко, як відомо, ніколи й не приховував цього свого бажання, і після обрання на посаду президента Білорусі нагадував, як багато хорошого було у діяльності фюрера третього рейху.

Це вже, так би мовити, задокументовані факти, які розповідають про справжні пріоритети цих мерзотників. Ну і в цій ситуації, звичайно, Путін проводить це засідання не тільки і не стільки для росіян.

Росіяни взагалі не цікаві російському президенту, тому що він знає: аморфне і не здатне до опору суспільство погодиться із будь-яким ідеологічним вибором. Скаже Путін завтра росіянам ходити під свастиками, вони із радістю будуть зігувати на всіх вулицях і площах всіх російських міст. І будуть переконувати, що Росія завжди була оазою гітлеризму.

Але Путіну важливо, щоб у це повірили на Заході, щоб він міг продовжити плідний діалог з активістами та очільниками ультраправих політичних рухів, від яких залежить і солідарність західних країн з нашою державою, і європейська інтеграція України, і євроатлантична інтеграція України.

Сама російсько-українська війна призводить до страху перед можливістю перенесення військових дій на європейський континент, у складі якого ми бачимо країни НАТО і Євросоюз. 

Ми бачимо невизначеність, яка існує в настроях багатьох мешканців країн Заходу. І всім цим Путін хоче скористатися, щоб нагадати: "Якщо ви будете обирати ультраправих союзників, готових до порозуміння із Кремлем, вам нічого не загрожує. Війни на вашій землі не буде. Ну, а якщо ви будете голосувати за тоталітарних лібералів (словосполучення яке, Господи, хто йому таке пише), — то, звичайно, російська армія після багатьох років війни в Україні й знищення української державності прийде і до вас із новими кривавими злочинами".