Журналісти дорікнули меру Миколаєва: закликає повертатися до України, а сам ховає дітей за кордоном (відео)

Українське видання «Бігус.інфо» випустило сюжет, у якому розкритикувало низку українських чиновників, суддів та деяких комендирів ЗСУ. Ті розповідають, що дітей потрібно готувати до війни з дитсадків та шкіл, а самі відправляють своїх дітей навчатися за кордон.

Наприклад, заступник голови 4-го центру рекрутингу сил ТрО Ігор Швайка називав дітей, які виїхали навчатися за кордон, «щурами, що втікають з корабля». При цьому його син та дочка перебувають у Бельгії.

Нардеп Тарас Батенко критикував Міносвіти, що воно роками заплющувало очі на відтік молоді за кордон. Все б нічого, але його донька навчається у Нідерландському університеті з оплатою майже 690 тис. грн за рік.

Згадується у сюжеті й мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. Він постійно каже, що до міста треба повертати молодь, проте його діти із дружиною живуть у Польщі.

«Мер Миколаєва Олександр Сенкевич прагне повернути молодь до Миколаєва, бо вірить, що Миколаїв стане маленькою Данією на березі Чорного моря. Це цитата. Але його родина чомусь будує «маленьку Данію» у великій Польщі. Дружина там облаштувала бізнес. Дочка Марія навчається у польському навчальному закладі. Син Максим – також там. У декларації мер вказав близько 90 тис. злотих витрат на освіту. У соціальних мережах Марія – типова європейська студентка: концерти, мандрівки, автомобілі. Життя молодої людини, яку важко собі уявити у прифронтовому Миколаєві», - йдеться у сюжеті.

Журналісти зателефонували до Олександра Сєнкевича й запитали, чи справді він закликає людей повертатися до Миколаєва, і чому ж, у такому разі, не повертає до Миколаєва свою родину.

- Я закликаю повертатися додому всіх, хто має бажання повернутися і для кого ми створюємо умови для повернення, - сказав Олександр Сєнкевич.

На уточнююче питання, чи означає це те, що його сім'я не має бажання повернутися, міський голова відповів наступне:

- Я все ж голова великого міста, яке знаходиться дуже близько до фронту. Я не маю особистої охорони – ні державної, ні якоїсь іншої. І за своє життя я не хвилююся, як то кажуть. А за життя своїх дітей та дружини я переживаю. І мені здається, що сьогодні їм безпечніше буде там.