Як Україна та США таємно співпрацювали під час війни: розслідування NYT

Розслідувачі розповіли про роль американців в українських операціях проти РФ, участь друга Резнікова у примиренні Залужного та Міллі, наслідки вторгнення ЗСУ до Курської області для відносин із США, а також про таємну співпрацю Вашингтона та Києва у військових операціях.

Про це повідомляє видання The New York Times (NYT).

Підрив російського крейсера "Москва"

Американські чиновники були обурені ударом України по російському крейсеру "Москва", оскільки українці не попередили їх про цю атаку. Адміністрація Байдена не планувала дозволяти удари по символах російської військової могутності.

Крейсер "Москва" був флагманом Чорноморського флоту РФ і брав участь у захопленні острова Зміїний. 13 квітня 2022 року ЗСУ завдали по ньому удару ракетами «Нептун», після чого корабель затонув. РФ заявила про пожежу на борту, але не визнала ракетної атаки.

США шукали обхідні шляхи для спілкування із Залужним

Через напружені відносини між екс-головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним та колишнім головою Об’єднаного комітету начальників штабів США Марком Міллі український генерал міг ігнорувати його дзвінки. Конфлікт виник через сумніви Міллі щодо українських запитів на озброєння та його рекомендації щодо ведення бойових дій.

У Пентагоні намагалися відновити комунікацію, створивши складну посередницьку мережу: через генерала Нацгвардії Каліфорнії Девіда Болдуїна, підприємця Ігоря Пастернака та тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова.

Вторгнення ЗСУ до Курської області

Американські чиновники вважали, що розгортання українських сил у Курській області стало порушенням довіри. Головнокомандувач Олександр Сирський перекинув війська через південно-західний кордон Росії, не повідомивши США про ці плани.

Щоб підтримати оборону Харкова, адміністрація Байдена дозволила передачу координат для ударів у прикордонній зоні РФ. Спочатку ця "операційна зона" охоплювала лише північний кордон України, але згодом її розширили після прибуття північнокорейських військ до Курської області.

Однією з можливих цілей операції було створення важеля впливу для майбутніх переговорів шляхом захоплення російських територій.

Таємна співпраця США та України

Під час контрнаступу влітку 2023 року головною метою українських військ був Мелітополь, і США наполягали на концентрації сил саме в цьому напрямку. Головнокомандувач Валерій Залужний підтримав цей план, тоді як Олександр Сирський наполягав на боях за Бахмут.

Співпраця США з Україною була значно глибшою, ніж офіційно визнавалося. Пентагон надавав не лише озброєння на суму $66,5 млрд, а й розвідувальні дані, стратегії, технології та допомогу в плануванні операцій.

Розслідування показало, що це партнерство не лише формувало загальну військову стратегію, а й сприяло проведенню точкових ударів на полі бою.

Як Вашингтон допомагав Києву воювати з Москвою

Наприкінці 2022 року у Вісбадені було створено штаб Task Force Dragon, який координував передачу розвідданих, артилерійської підтримки та точних координат для ударів.

Навесні 2023 року США наполягали на зосередженні українських сил на Мелітополі, проте Олександр Сирський та Володимир Зеленський вирішили розподілити ресурси між Мелітополем і Бахмутом. Це призвело до розпорошення сил і зриву контрнаступу.

Влітку 2024 року США дозволили удари по російській території в межах визначеної "операційної зони", проте ЗСУ без погодження увійшли до Курська, використовуючи американську техніку. Попри порушення умов, Пентагон продовжив підтримку України.

Окрім сухопутних операцій, українські та західні спецслужби спільно планували удари по Криму, тоді як Зеленський наполягав на атаках по Москві.

Перед зміною влади у США Байден скасував останні обмеження на удари Storm Shadow та ATACMS по території Росії.