Верховний суд визначив, чи можуть громадяни уникнути служби через релігійні переконання

У Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду заявили, що право на віросповідання може бути обмежене в контексті мобілізації та військової служби. Там визначили, коли релігійні переконання виключають кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу.

Відповідна постанова була опублікована на сайті Верховного суду.

Верховний Суд зазначив, що право на свободу віросповідання, гарантоване статтею 9 Європейської конвенції з прав людини, може бути обмежене в інтересах громадської безпеки та захисту прав інших. Стаття 35 Конституції України передбачає можливість заміни військової служби альтернативною, але не регулює процедуру доведення релігійних переконань, яка визначається спеціальним законодавством.

У ситуації збройної агресії Росії проти України, коли існує невідкладна потреба в комплектуванні Збройних Сил для захисту країни, необхідно забезпечити об’єктивну перевірку заяв про релігійні переконання, несумісні з військовою службою.

«Колегія суддів під час розгляду справи дійшла висновку про те, що свобода віросповідання має зовнішній та внутрішній аспекти. Тому при відмові від служби з міркувань совісті особа має не лише підтвердити приналежність до релігійної організації, а й продемонструвати наявність у неї релігійних переконань», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що особа не підлягає відповідальності за ухилення від призову, якщо вона підтвердить:

– приналежність до чинних згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю;

– щирість переконань переконання як словами, а й послідовними діями.

Повного тексту рішення та інших деталей справи не опубліковано, тому невідомо, які саме аргументи щодо «щирості» релігійних переконань суд вважатиме вагомими.