В Осло вручили Нобелівську премію лауреатам з України, РФ та Білорусі

В Осло відбулася церемонія вручення Нобелівської премії миру вперше за роки пандемії COVID-19.

Цього року нагороджували лауреатів з України, Росії та Білорусі – українську правозахисну організацію "Центр громадянських свобод", російську організацію "Меморіал" та білоруського правозахисника Алеся Біляцького.

Онлайн-трансляцію церемонії опублікували на YouTube каналі Nobel Prize.

Нагороду на церемонії здобули голова ЦГС Олександра Матвійчук, представник "Меморіалу" Ян Рачинський, а також дружина політв'язня Біляцького Наталія Пінчук.

"Цього року на оголошення премії миру чекала вся Україна. Ми розцінюємо її як визнання зусиль всього українського народу, який сміливо вистояв проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи.

Ми пишаємось, що сьогодні вперше українська мова прозвучить на офіційній церемонії", – сказала Матвійчук.

Олександра Матвійчук наголосила, що світ має реагувати на системні порушення прав людини з боку РФ.

Ми отримали Нобелівську премію миру під час війни, яку розпочала Росія. Ця війна триває вже 8 років, 9 місяців та 21 день.

Для мільйонів людей стали звичайними такі слова як обстріли, тортури, депортації, фільтраційні табори. Але немає таких слів, щоб передати біль матері, яка втратила новонародженого сина, яка втратила сина після обстрілу пологового відділення лікарні…" – сказала голова Центру громадянських свобод.

Вона додала, що світ довго заплющував очі на російські злочини у різних країнах.

"Росія повірила, що може робити все, що захоче. Тепер Росія прагне зламати опір і окупувати Україну через навмисне завдання болю громадянському населенню. Російський народ нестиме відповідальність за цю ганебну сторінку своєї історії та прагнення насильно відродити колишню імперію", – каже Матвійчук.

Лауреат наголосила, що люди в Україні "як ніхто хочуть миру".

"Але світ не настає, коли країна, на яку напали, складає зброю. Тоді це не мир, а окупація..."

Ми не залишимо людей на окупованих територіях до смерті та тортур. Життя людей може бути " політичним компромісом " . Боротися за мир – це не піддаватися тиску агресора, а захищати людей від його жорстокості», – зазначає правозахисниця.

"Я дуже схвильована тим, що маю честь виступати на церемонії нагородження лауреатів Нобелівської премії миру 2022 року. Серед них є мій чоловік Алесь Біляцький.

На жаль, він не може здобути нагороду особисто. Його незаконно укладено до Білорусії. Тому я стою за цією трибуною", – сказала дружина лауреата Наталія Пінчук.

Вона подякувала Нобелівському комітету і сказала, що його рішення зміцнило Алеся у його відданості "твердому відстоюванню своїх переконань" і дало надію всім білорусам, що вони можуть розраховувати на солідарність демократичного світу у боротьбі за свої права, незалежно від тривалості боротьби.

"Дякую всім, хто підтримував Алеся, його друзів і його справу всі ці роки і підтримує його зараз. Щиро вітаю Центр громадянських свобод та Міжнародне товариство "Меморіал" із заслуженою нагородою".

Ми всі з Алесем усвідомлюємо, наскільки важливо і ризиковано виконувати місію правозахисників, особливо у трагічний час російської агресії проти України», – додала Пінчук.

Також на трибуні виступив Ян Рачинський:

"Ми особливо вдячні Нобелівському комітету за те, що поділяємо цю високу честь з українським Центром громадянських свобод та мужнім білоруським правозахисником Алесем Біляцьким".

Таке рішення Комітету має важливе символічне значення. Він наголошує, що державні кордони не можуть і не повинні розділяти громадянське суспільство. А для нас це сусідство – додаткова нагорода", – сказав голова "Меморіалу".