Україна призупинила удари по російським НПЗ після тиску Трампа, - WSJ

Українські військові тимчасово скоротили удари по російських нафтопереробних заводах на тлі тиску з боку президента США Дональда Трампа. Неофіційна пауза розпочалася в середині жовтня і, за даними джерел, може тривати до завершення проміжних виборів у США або навіть довше — до кінця листопада.

Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на співрозмовників, знайомих із перебігом військових операцій.

За інформацією видання, у середині жовтня підрозділам, які відповідають за далекобійні удари, повідомили про фактичне призупинення кампанії проти російських НПЗ. Військовим доручили завершити операції, які на той момент вже перебували в роботі.

Рішення співпало із загостренням відносин між Києвом та Вашингтоном. За кілька днів до цього Дональд Трамп публічно закликав до зміни президента України Володимира Зеленського, а компанія SpaceX Ілона Маска обмежила використання українськими військовими супутникового зв'язку Starlink.

Як стверджують джерела WSJ, міністр оборони України Євген Хмара повідомив президенту, що військові вважали за доцільне тимчасово утриматися від атак на нафтопереробні підприємства через складну дипломатичну ситуацію. Зеленський погодився з таким підходом, але залишив військовим можливість відновити удари, якщо вони вважатимуть це за необхідне.

Сам президент заперечує, що наказував повністю припинити атаки на російські НПЗ. У вівторок, 27 жовтня, він заявив журналістам у Києві, що українські підрозділи останніми днями діяли обережніше, проте заборони на удари не отримували. За його словами, безпілотники продовжують вражати різноманітні цілі на території Росії.

Трамп наполягав на припиненні атак на російську енергетичну інфраструктуру, звинувачуючи Україну у зростанні світових цін на пальне. При цьому, як зазначає WSJ, експерти енергетичного ринку переважно пов'язували подорожчання з війною між США та Іраном.

Вимогу американського президента також передавав спеціальний представник США Джаред Кушнер під час зустрічі із Зеленським 20 жовтня в Осло. За даними двох американських чиновників, розмова була напруженою. Кушнер, який підключився до переговорів дистанційно, заявив, що Вашингтон витрачає значні ресурси на посередництво між Києвом та Москвою, і запропонував Україні продемонструвати подяку, погодившись на 30-денну паузу в ударах по НПЗ.

Питання про тимчасове припинення атак порушували і європейські союзники України. За даними WSJ, деякі з них радили Києву враховувати чутливість теми цін на енергоносії у США перед проміжними виборами. Вони також побоювалися подальшого погіршення відносин між Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським, особливо на тлі проблем із роботою Starlink.

Київ розраховував отримати зустрічні кроки від Вашингтона. Зокрема, Зеленський пропонував взаємне енергетичне перемир'я, коли Росія також припинила б удари по українських електростанціях. Серед інших варіантів було обговорено додаткові ракети для систем Patriot, призначені для захисту енергетичної інфраструктури, а також дозвіл використовувати Starlink на території Росії для ураження російських ракетних установок.

Однак, за інформацією видання, жодна з цих пропозицій не набула подальшого розвитку. Тим часом Росія продовжує завдавати ударів по українській енергетичній інфраструктурі.

Таким чином, йдеться про неофіційну паузу в кампанії проти російських НПЗ, а не про публічно оголошену відмову України від таких операцій. Остаточне рішення про можливі подальші удари, за інформацією джерел, залишається за українськими військовими.

Нагадаємо, Трамп попросив Зеленського зупинити удари по російським НПЗ.

Трамп назвав ганьбою удари України по російським НПЗ