Вчені досліджували хамсу та дно у Березанському лимані (відео)

Фахівці провели наукові дослідження в акваторії Березанського лиману , вивчивши стан рибних ресурсів та екосистеми водойми.

Дослідження провели вчені Чорноморського відділу Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства спільно із співробітниками Миколаївського рибоохоронного патруля.

У рамках роботи фахівці проаналізували промислові улови чорноморської хамси. Вчені вивчили довжину та вагу риби, її вікову структуру, вгодованість, особливості харчування та наповненість кишечника.

Глава Держрибагентства Ігор Клименок зазначив, що хамса в Березанському лимані є тимчасовим видом, що приходить з Чорного моря. Тому її вивчення у лимані особливо важливе в умовах, коли відкрите море поки що залишається недоступним для повноцінного проведення рибогосподарських досліджень.

Крім того, фахівці відібрали зразки фіто- та зоопланктону, а також бентосу, оцінили умови нагулу риби та зафіксували актуальні гідрохімічні показники води.

Окрему увагу вчені приділили детритному шару на дні лиману — органічних залишків, які можуть бути кормовою базою для кефалевих видів риб, зокрема перспективного вселенця піленгасу.

Для цього фахівці провели серію підводних занурень у різних частинах водойми. На глибинах понад чотири метри товщина детритних відкладень перевищує один метр , а загалом вони покривають понад 60% площі дна Березанського лиману .

За попередніми висновками вчених, значні запаси органіки, що сформувалися в результаті природного відмирання біологічних організмів протягом багатьох років, створюють потужну кормову базу для ефективного рибного нагулу .

Нагадаємо, на Миколаївщині затримали браконьєра з уловом на понад 1 млн гривень.