Учені припустили, коли Ван Гог міг побачити небо, зображене на «Зоряній ночі»

Картина Вінсента Ван Гога «Зоряна ніч» могла відтворювати реальне зоряне небо, яке художник спостерігав перед світанком 22 липня 1889 року. Такого висновку дійшла команда південнокорейських дослідників, зіставивши зображення на полотні з астрономічними розрахунками.

Про це повідомляє Associated Press із посиланням на дослідження, опубліковане в науковому журналі Scientific Reports.

Дослідники під керівництвом Ільї Джон-Хьона Кіма проаналізували розташування зірок на картині та порівняли його з небом над французьким містом Сен-Ремі-де-Прованс, де Ван Гог перебував у лікарні. За результатами розрахунків, найбільше зображення відповідає небесній картині приблизно 22 липня 1889 року.

На користь цієї версії свідчить розташування Місяця, Венери та зоряного скупчення Гіади в сузір’ї Тельця. За розрахунками науковців, перед світанком у цей період небесні об’єкти розташовувалися так, що могли нагадувати їхнє зображення на полотні. Дослідники також врахували дані про погоду та листи художника до брата.

Раніше мистецтвознавці переважно датували створення «Зоряної ночі» червнем 1889 року. Однак нова версія ставить під сумнів цю дату, зокрема через невідповідність фази Місяця на небі в середині червня тій, яку Ван Гог зобразив на картині.

Водночас автори дослідження не стверджують, що полотно є точним відтворенням одного конкретного ранку. Відомо, що художник працював у майстерні лікарні, використовуючи начерки та пам’ять. Тому картина могла поєднувати спостереження за небом у різні моменти.

Фізик Хосе Луїс Арагон, який досліджував картину, але не брав участі в новій роботі, назвав липневу дату цікавою гіпотезою, а не остаточно доведеним фактом.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що рідкий галій у лабораторії відтворив турбулентність, яка може вирувати всередині зір і планет.