Святковий мітинг «антимайдану» в Миколаєві пройшов під знаком «великої єдиної батьківщини»

1 травня миколаївський «антимайдан» вирішив відзначити День солідарності трудящих окремо від комуністів. Кілька сотень активістів і прихильників зібралися на традиційному місці проведення «антимайданівських» мітингів – на площі біля пам’ятника воїнам-ольшанцям.

Із колонок, установлених на постаменті, лунали радянські та фронтові пісні, учасники розмахували прапорцями й надувними кульками. У деяких жінок настрій був настільки святковий, що вони навіть пускалися в танок.

 

 

Цікаво, що мітинг розпочали буквально по-радянськи – під гімн СРСР. Такого не побачиш навіть на мітингах комуністів. Учасники були збуджені майже до екстазу, у декого по щоках котилися сльози.

- Хай живе наш гімн! - вигукнув один з учасників.

 

 

На сцену піднявся «вітренківець» Дмитро Ніконов. Він згадував Радянський Союз і порівнював його з нинішнім станом справ.

Ніконов говорив про те, що СРСР був соціалістичною державою, де «людина праці стояла на чолі всього». Люди працювали, мали, як нині кажуть, соціальний пакет, їхні права дотримувалися. А зараз, за його словами, правлять ті, кого ще Карл Маркс влучно охарактеризував: «Немає такого злочину, на який не пішов би капіталіст заради 200% прибутку».

- Капіталісти, власники підприємств, буржуа йдуть на всі можливі злочини, щоб вичавити з трудової людини останні соки, - констатував Дмитро Ніконов.

Він висловив зневагу до київської «хунти» – мовляв, «ці покидьки отримали дипломи в радянських вишах, а тепер лають Радянський Союз», паразитуючи на його здобутках. Він навіть порівняв їх із глистами – у тому сенсі, що поки «бандерівська хунта» правитиме бал, організм (тобто країна) ніколи не буде здоровим.

 

 

Лідерка миколаївських «вітренківців» Лариса Шеслер згадувала, як відзначали та сприймали 1 травня в радянські часи.

- Тридцять років тому, у часи нашої юності, це було свято світлого відпочинку. Ми виходили на демонстрацію з прапорами, з транспарантами, а потім щасливі йшли відпочивати, - говорила Лариса Шеслер. - Тому що ми всі знали: у нас є велика Батьківщина і в наших дітей є світле майбутнє.

Однак, на її думку, настав час, коли 1 травня знову стає символом боротьби. Цей день знову починає асоціюватися з часами, коли робітничий клас проливав кров за право на працю та її гідну оплату.

 

 

Активний діяч «антимайдану» Юрій Барбашов міркував глобальніше – згадував не лише минуле й порівнював його з теперішнім, а й говорив про майбутнє.

- Так, ми не зрадили нашу велику Батьківщину. Ту Батьківщину, за яку боролися й помирали наші діди. І сьогодні, коли серед нас залишилися буквально одиниці героїв, що перемогли у Великій Вітчизняній війні, ми можемо чесно дивитися їм у вічі, - сказав виступаючий. - Ми відновимо все те, що дозволили зруйнувати! Ми передамо нашим дітям єдину велику батьківщину! Саме заради цього ми сюди й виходимо!

 

 

Говорив Барбашов і про «велику батьківщину», яку народ утратив не безповоротно.

- Нас намагаються зомбувати, нас намагаються обманювати, переконати в тому, що Радянський Союз не повернути. Та як би не називалася ця держава – Радянський Союз, Росія, Євразійський союз – ми все одно будемо разом! - сказав Барбашов.

Натовп спочатку вигукнув «Ура!», а потім – «Росія!».

- Сьогодні ми стоїмо тут, на цій площі, заради того, щоб знову запрацювали наші миколаївські заводи, щоб наші діти шукали кращої долі не в Європі, а тут, у рідному місті, мали гідні можливості заробляти й утримувати свої родини! Для того, щоб від Бреста до Камчатки, від Севастополя до Мурманська не було міждержавних кордонів! Саме за це ми стоїмо! І ми свою Батьківщину – не зрадили! Ми свою Батьківщину – повертаємо! - заявив Барбашов.

 

 

Після всіх виступів присутні вишикувалися в колону й разом із усією своєю символікою, прапорами та плакатами пройшли ходою центральною вулицею Радянською, вигукуючи гасла, найпопулярнішими з яких були «Референдум», «Росія» та «Донбас».