Рідкісні рослини, птахи та стародавня стоянка: у Миколаївській області створили три нові заказники

У Миколаївській області з'явилися відразу три нові ландшафтні заказники, які отримали охоронний статус.

Рішення про їх створення прийняла Миколаївська обласна рада.

Подробиці повідомили в  Українській Природоохоронній Групі UNCG.

Йдеться про території «Олександрівська балка», «Старогородянський» та «Новоураїнський» заказники. Їхня загальна площа перевищує 209 гектарів цінних степів, які тепер мають охоронятися від господарської діяльності, що загрожує природним територіям.

При цьому історія «Олександрівської балки» показує, наскільки важко часом зберегти степ до моменту офіційного створення природоохоронної території.

Заказник площею 105,7 га став найбільшим із трьох. Тут виявлено 16 видів рослин, занесених до Червоної книги України, та ще вісім регіонально рідкісних видів. Серед них  ендемічні — астрагал одеський, карагана скіфська, дрік скіфський, шоломниця весняна та пустельниця головчаста.

Крім того, на території балки налічується близько 300 видів комах, мешкає червонокнижний жовтобрюхий полоз, а також зареєстровано 46 видів птахів.

Однак спочатку площа майбутнього заказника мала бути значно більшою. Ще 2022 року лісгосп погодив створення тут природоохоронної території площею майже 270 гектарів. Разом із землями, узгодженими Привільненською громадою, йшлося вже більш ніж про 330 гектарів.

Поки тривали необхідні погодження, понад 100 гектарів степу розорали та засадили лісом. Ще 63 гектари, які громада погодила для заповідника у 2023 році, навесні 2026-го розорив орендар, який раніше сам підтримав включення цієї території до складу заказника.

В результаті від запланованих понад 330 гектарів для охорони залишилося 105,7 гектара — приблизно втричі менше. При цьому «Олександрівську балку» ще на початку 2000-х років пропонували включити до складу природного заповідника «Єланецький степ».

Другий новий заказник — «Старогородянський» площею 65,84 га . Цінні степові ділянки розташовані на вапняках у долині Інгулу. Тут ростуть астрагал одеський, дрік скіфський, ракітник гранітний, кілька видів ковили, горицвіт весняний, скіфська карагана та інші рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України.

Територія цікава не лише з погляду природи. Тут знаходиться стоянка мезолітичної епохи, датована X-IV тисячоліттями до нашої ери. Її виявила Інгульська експедиція у 1969 році. У підготовці документів для створення заказника взяв участь директор Баштанського краєзнавчого музею та військовослужбовець Олег Требух.

Третій заказник — «Новоукраїнський» площею 37,77 га, створений на території Врадіївської громади. Тут охоронятимуться степові місця проживання з весняним горицвітом, астрагалом шерстистоквітковим, декількома видами ковили та іншими рідкісними рослинами.

Українська природоохоронна група окремо наголосила, що степові екосистеми не потребують штучного «покращення» за рахунок посадки дерев або перетворення природних ділянок на ріллю.

«Нагадуємо: степу не потрібно, щоб його “поліпшували” деревами чи перетворювали на ріллю. Українська природоохоронна група розпочинала свою діяльність із захисту степів і завжди ставитиме цей напрямок роботи у пріоритет», - сказано в повідомленні.

Нагадаємо, на Миколаївщині з'явився новий гідрологічний заказник.