Річницю Переяславської ради в Миколаєві відзначили «урочистою конференцією»

У суботу, 14 січня, у будівлі «Облспоживспілки» представники миколаївських організацій проросійського спрямування провели урочисту конференцію, присвячену 358-й річниці Переяславських угод. Подібний захід у Миколаєві проводили й торік, однак цього разу його розмах був дещо ширшим – якщо не за кількістю учасників, то принаймні за представництвом.

Для участі в заході з Києва прибув маршал Міжнародної громадської організації «Запорозьке козацтво» Дмитро Сагайдак. Серед почесних учасників – депутат міської ради Олександр Румянцев, депутати міськради минулих скликань Юрій Барзов, Віктор Крісенко, Євгенія Бондаренко та Антон Половенко, депутати обласної ради попереднього скликання Олександр Трухін і Любов Кобилянська, донька героя-ольшанця Галина Медведєва, миколаївський адвокат Анатолій Секкер (на заході він виступив також як автор книжок про Переяславську раду та російсько-українські відносини) та інші відомі особи.

У вітальному слові ініціаторка проведення конференції – голова Миколаївської обласної організації партії «Руський блок» Євгенія Бондаренко – зазначила:

- 5 січня 1654 року (18-го за новим стилем, – авт.) на Переяславській раді за одностайним рішенням запорозького козацтва й народу гетьман Богдан Хмельницький проголосив возз’єднання Малої Росії (нині Україна) з Великою Росією. Це рішення стало важливим етапом в об’єднанні Русі й одним із найвизначніших переломних моментів в історії Малої Росії (України). Унаслідок реалізації Переяславських угод народ позбувся насильства польських панів і набігів татарських орд. Це дало можливість всебічного економічного, культурного й духовного розвитку Малої Росії, вона отримала надійну підтримку та захист.

Голова товариства «Байкал» Юлія Федоренко привітала присутніх від імені представництва «Россотрудничества» в Одесі.

- Ще за часів Богдана Хмельницького, - сказала вона, - внаслідок Переяславської ради відбулося возз’єднання України з Росією. Уже тоді наші предки розуміли, що нас об’єднує спільна релігія, історія, економіка, традиції та вільний дух козацтва... Чергова річниця дає привід згадати минуле й замислитися над значенням і впливом цього минулого на подальшу історичну долю двох братніх народів і руської цивілізації загалом.

Отаман Миколаївської паланки «Запорозького козацтва» Анатолій Іноземцев висловив думку, що значення рішень Переяславської ради важко переоцінити. Вони відіграли визначальну роль у житті двох народів і стали невід’ємною частиною спільної історії.

Малоросів і великоросів він назвав єдиним руським народом, адже всіх об’єднує руська земля. Не від слова «Росія», а від слова «Русь».

- Замисліться: жодна країна світу не називалася святою – ні в Америці, ні в Західній та Центральній Європі. А ми на цій землі народилися й виросли. Свята Русь нас усіх об’єднує, - переконаний головний запорозький козак Миколаївщини.

У фоє експонувалася виставка малюнків на тему Переяславської ради (їх підготували вихованці художнього гуртка «Мальви» Палацу творчості учнів під керівництвом Ірини Парфенюк). Під час самого заходу звучали пісні про Русь і славетні перемоги (їх виконували активістки «Молодої гвардії» – вихованки Любові Кобилянської та її чоловіка, миколаївського композитора Пилипа Кобилянського), а також вірші (власні авторські поезії читали юні активістки Миколаївської міської організації «Руська національна громада «Русич-Миколаїв», яку очолює вчителька школи №22 Зоя Шаталова). Нікого не залишив байдужим і виступ миколаївського барда Юрія Акімова, який у своїх піснях порушує тему минулого й сучасного, ніби зіставляючи те, що маємо нині – злидні, безнадію, безвір’я, – з тим, що мали колись – великі подвиги й відкриття, віру в майбутнє, готовність віддати життя за Батьківщину тощо.

Останньою й найбільш важливою частиною конференції стали виступи учасників із доповідями. Окрім теми Богдана Хмельницького та Переяславських угод, у доповідях ішлося про роль Православ’я в єднанні Русі, про Митний союз як можливість не лише поліпшити відносини з Росією, а й підняти економіку, а також про духовно-моральну кризу сучасної Європи та її вплив на моральну деградацію України й Росії.

Серед пропозицій, висунутих під час підбиття підсумків конференції, заслуговують на увагу щонайменше дві. Перша – підтримати ідею проведення референдуму щодо вступу України до Митного союзу разом із Росією, Білоруссю та Казахстаном. Друга – звернутися до керівництва держави з проханням організувати відзначення 360-ї, ювілейної річниці Переяславської ради (яка припадатиме на 2014 рік) на загальнодержавному рівні.