Новий календар ПЦУ: коли відзначати Трійцю та інші церковні свята

Три календарі: у чому різниця

У християнських церквах різних конфесій користуються трьома видами літочислення.

Юліанський календар  з'явився ще до нашої ери. Був розроблений астрономами Римської Імперії та названий на честь Юлія Цезаря.

Григоріанський календар  – введений наприкінці XVI століття Папою римським Григорієм XIII через астрономічні неточності, які допустили при розробці юліанського календаря. Дні календарного та фактичного рівнодення з роками все більше не збігалися, і це стало проблемою для визначення дати Великодня.

На літочислення за григоріанським календарем перейшли римо-католики, також він є офіційним календарем у більшості держав світу.

Новоюліанський календар  – розроблений сербським астрономом Мілутіном Міланковичем та прийнятий на початку ХХ століття у багатьох православних церквах. Він практично у всьому збігається з католицьким григоріанським, за винятком порядку визначення дати Великодня. Православні не погодилися з тим, що деякі роки Воскресіння Христове могло випадати раніше дати єврейської Великодня. Це суперечило Святому Письму.

Новоюліанський календар використовують 9 із 15 помісних православних церков, а також східно-католицькі церкви.

Юліанський стиль залишається в Єрусалимській, Російській, Сербській, Грузинській, Польській православних церквах.

З 1 вересня 2023 року Православна церква України має перейти з юліанського на новоюліанський календар. Таке ж рішення ухвалили в Українській греко-католицькій церкві.

Історичне рішення ПЦУ

24 травня 2023 року відбувся Архієрейський собор, на якому було прийнято постанову про перехід на новоюліанський календар з нового церковного року – 1 вересня 2023 року. Остаточно церковну реформу ПЦУ затвердять на Помісному соборі в липні.

Як заявив предстоятель Православної церкви України митрополит Єпіфаній, до цього рішення церква тривала тривалий час і воно стало закономірним продовженням прийняття автокефального устрою Церкви, запровадження української мови богослужінь.

За словами митрополита, питання переходу на новий календар стало ще більш актуальним із початком повномасштабної російської агресії. Адже юліанський календар, яким користувалася українська церква довгі роки, зараз сприймається як елемент російської церковної культури.

"Тому прагнення до збереження та утвердження своєї, української, духовної ідентичності, захисту від агресії "російського світу", вимагають від нас назрілого рішення - долучитися до більшості Помісних Православних Церков і ввести у вжиток новоюліанський календар", - наголосив глава ПЦУ.

Свята "за старим стилем" тепер заборонять?

Монастирі та церковні парафії України, які не готові перейти на новоюліанський календар, матимуть змогу використати "старий стиль". У церковній реформі передбачено, що  перехід має відбуватися поступово, усвідомлено та без примусу .

Раніше в коментарі РБК-Україна ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, священик ПЦУ Георгій Коваленко висловив думку, що після реформи української церкви календар не буде причиною розбіжностей, а навпаки об'єднуватиме українців, адже церква поважає точку зору кожної громади.

Георгій Коваленко також навів приклад Святої гори Афон, де використовується юліанське літочислення, хоча вона належить до юрисдикції Константинопольського патріархату, який перейшов на новоюліанський стиль із початку ХХ століття. Такі відмінності у календарах не заважають єдності Константинопольської церкви, наголосив священик.

Нові дати свят

Після переходу ПЦУ на новоюліанський календар практично всі дати церковних свят зрушаться на 13 днів тому і збігатимуться з католицькими.

• Різдво Христове – 25 грудня (раніше 7 січня);
• День преподобної Меланії (Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня (раніше 13 січня);
• Святого Василя Великого – 1 січня (раніше 14 січня);
• Хрещення Господнє – 6 січня (раніше 19 січня);
• Стрітення Господнє – 2 лютого (раніше 15 лютого);
• Благовіщення Діви Марії – 25 березня (раніше 7 квітня);
• Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) – 24 червня (раніше 7 липня);
• Святих апостолів Петра та Павла – 29 червня (раніше 12 липня);
• День Іллі Пророка – 20 липня (раніше 2 серпня);
• Преображення Господнє – 6 серпня (раніше 19 серпня);
• Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (раніше 28 серпня);
• Усічення голови Іоанна Предтечі - 29 серпня (раніше 11 вересня);
• Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (раніше 21 вересня);
• Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (раніше 14 жовтня).
• Андрія Первозванного – 30 листопада (раніше 13 грудня);
• Миколи Чудотворця – 6 грудня (раніше 19 грудня).

Які свята залишаться незмінними

Головна особливість новоюліанського календаря – правило визначення дати Великодня. Воно залишиться таким самим, як і до церковної реформи.

Воскресіння Христове відзначається щороку у різні дні (у період між 4 квітня та 8 травня), але за такими незмінними умовами:

• після весняного рівнодення (21 березня);
• після першої повні після рівнодення;
• наступної неділі після повного місяця;
• після єврейського свята Песах.

До дати Великодня прив'язано ще кілька свят, наприклад  Вербну неділю, Вознесіння, Трійця. Їх також продовжуватимуть відзначати як раніше.

У григоріанському календарі порядок визначення дати Великодня інший, тому навіть після переходу на "новий стиль" Україна та римо-католики відзначатимуть Світле воскресіння, Вознесіння та Трійцю у різні дні (українські греко-католики також використовуватимуть новоюліанський стиль).

Як розповів Георгій Коваленко, керівники найбільших церков світу протягом кількох років ведуть дискусію щодо встановлення єдиного дня святкування Великодня і таке рішення може бути ухвалене до 2000-річчя Воскресіння Христового – 2033 року.

Що буде з вихідними

Дата Різдва за новим ліянським календарем (25 грудня) вже кілька років є офіційним вихідним в Україні. Чи залишиться 7 січня неробочим днем ​​після церковної реформи, поки що невідомо.

Покрова Пресвятої Богородиці – ще одне церковне свято, яке збігається з державним – Днем захисників та захисниць.

Це свято було встановлено у 2014 році. Під час вибору дати в Українському інституті пам'яті запропонували спиратися на давні традиції українських воїнів – козаків. У Запорізькій Січі церква Покрови Богородиці була головною святинею, а на Покрові козаки проводили раду, обирали гетьманів та кошових отаманів.

У ПЦУ вже виступили з ініціативою звернутися до органів державної влади для того, щоб перенести дату Дня захисника слідом за датою Покрови – на 1 жовтня.

Окрім Покрови та Різдва з офіційними державними святами збігається також День Хрещення Русі-України – церковний день пам'яті святого князя Володимира Святителя. Його відзначають 28 липня.