Нові відкриття археологів у Миколаєві: що вдалося з'ясувати про стародавнє городище «Дикий Сад»

Археологи, які продовжують дослідження стародавнього городища «Дикий Сад» у Миколаєві, дійшли нових висновків про життя його мешканців.

Під час повномасштабної війни вченим вдалося вивчити низку нових археологічних об'єктів, які свідчать про високий рівень розвитку поселення та наявність соціального та майнового розшарування суспільства ще в епоху пізньої бронзи.

Про це йдеться у публікації Укрінформу  «Сучасник Сходу у Миколаєві: дослідники "Дикого Саду" змінюють уявлення про найдавнішу історію України».

За словами відомого археолога, дослідника городища та старшого викладача кафедри історії Чорноморського національного університету імені Петра Могили Кирила Горбенка, за роки війни фахівці досліджували нову споруду — приміщення №23, розташоване у ближньому передмісті стародавнього поселення.

Крім того, в нинішньому сезоні археологи розпочали вивчення ділянки між ближнім та далеким передмістями і припускають, що саме тут знаходився третій оборонний рів, який розділяв ці частини поселення.

Незважаючи на те, що останніми роками було знайдено менше артефактів, ученим вдалося по-новому переосмислити раніше виявлені знахідки та архітектурну структуру городища, що дозволило зробити низку важливих історичних висновків.

Давнє суспільство мало чіткий соціальний поділ

Одним із головних відкриттів стало підтвердження того, що мешканців «Дикого Саду» було поділено за соціальною та майновою ознакою.

У цитаделі мешкала еліта поселення, серед якої були висококваліфіковані майстри, які володіли технологіями виготовлення бронзових виробів, предметів із рогу, кераміки та інших ремісничих виробів.

У ближньому передмісті мешкали ремісники. Тут археологи виявили житло майстра з обробки рогу та кістки, а неподалік – будинок ливарника. На думку дослідників, саме вони становили своєрідний середній клас древнього суспільства.

Далеке передмістя було місцем проживання звичайних жителів, а на посаді селилися найменш забезпечені люди.

Також вчені дійшли висновку, що оборонні рови виконували як захисну функцію, також  й служили кордонами між різними соціальними групами населення .

Ще одним важливим висновком останніх досліджень стало спростування колишньої версії походження городища. Археологи вважають, що засновниками «Дикого Саду» не були кіммерійці, як передбачалося раніше.

Нагадаємо, під Одесою археологи знайшли унікальні артефакти та римлянина без ноги: відкриття називають сенсацією.