На святі останнього дзвоника в муніципальному колегіумі згадували Чайку та закликали до єдності

У п’ятницю, 30 травня, в усіх миколаївських школах відбулося свято останнього дзвоника. Не став винятком і Миколаївський муніципальний колегіум імені В. Д. Чайки.

Як і годиться, на майданчику з самого ранку зібралися ошатні школярі з квітами для улюблених учителів, їхні мами й тати, педагогічний колектив, а також почесні гості: голова обласної ради Тарас Кремінь, міський голова Юрій Гранатуров (це перший публічний захід, у якому він узяв участь уже в новому статусі), ректор Чорноморського національного університету імені Петра Могили Леонід Клименко, голова МАН України в Миколаївській області, у минулому – ректор Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова Георгій Романовський, голова батьківського комітету колегіуму, депутат міської ради Сергій Шульгач та інші.

Першим присутніх привітав директор муніципального колегіуму, Народний учитель України Сергій Січко. Він зазначив, що останній дзвоник – це добра традиція, яка з плином часу лише зміцнювалася. Але нині, у світлі останніх подій, навіть це святкове, безперечно позитивне дійство сприймається інакше – з посиленим відчуттям відповідальності за долю випускників (цього року їх 116) і майбутнє держави.

Водночас приводів для свята чимало. У Сергія Михайловича знайшлися слова привітання для всіх: дітей – бо розпочинаються канікули, учителів – бо завершується навчальний рік (і настає пора відпусток, – авт.), батьків – бо їхні діти подолали ще одну сходинку, стали дорослішими й мудрішими.

Голова облради Тарас Кремінь висловив сподівання, що випускники та учні колегіуму ще не раз дадуть привід пишатися ними та «прокладуть шлях у велике українське майбутнє».

- Те, що відбувалося в Україні останнім часом, дає нам підстави казати, що ми, нарешті, маємо пишатися тим, що ми громадяни України й що ми – українці, - наголосив він. - На території Миколаївської області зберігаються спокій і мир. Ми не дозволили нікому спекулювати на наших цінностях. Ми залишаємося вірними своїй історії, батькам і дітям… Ми маємо пишатися собою, такими дітьми, маємо пишатися тими, хто сьогодні не соромиться рідної мови, національного вбрання і хто захищає національні інтереси. Коли я бачу такі усміхнені обличчя, які тримають руку на серці під час виконання Державного гімну, я знаю, що український народ відбудеться, і ми вже зараз це спостерігаємо…

Мер Миколаєва Юрій Гранатуров та інші промовці у своїх виступах обійшлися без політики. Гранатуров був максимально лаконічним – привітав присутніх зі святом останнього дзвоника та згадав часи, коли колегіум існував лише в проєкті й не всі вірили, що його вдасться довести до такого рівня.

- Я щасливий, що колись ми з Чайкою збудували цю школу! І пам’ятаю, як один із його заступників сказав: «У такі строки це неможливо», а у відповідь почув: «Я вам покажу, як будувати за пів року!». І ми це зробили – і зробимо ще більше, разом із вами! Щастя, здоров’я! У добру путь! - сказав Гранатуров, і залунали гучні оплески.

Церемонія розпочалася з підняття трьох прапорів – України, Миколаєва та муніципального колегіуму. Для цього запросили найуспішніших учнів – переможців різних олімпіад і медалістів.

Після всіх вітальних промов присутніх потішили своїми виступами творчі колективи. Відбувся символічний акт передачі «факела знань» від одного «покоління школярів» до іншого. Випускники виконали «останній шкільний танець», пролунав «останній дзвоник», і в небо злетіли десятки повітряних куль синьо-жовтих кольорів.

Свято ознаменувалося яскравою постановкою, присвяченою єдності України та дружбі між народами.