На дні Каховського водосховища виріс рідкісний ліс та сформувалася нова екосистема

На території, де раніше розташовувалося Каховське водосховище, стрімко формується нова та унікальна екосистема, що набуває високого природоохоронного значення.

Про це повідомив академік НАН України, завідувач відділу геоботаніки Інституту ботаніки ім. М.Холодного Яків Дідух в інтерв’ю ZN.UA.

Відновлення майже зниклого біотопу

За словами науковця, на оголеному дні водосховища відбувається відтворення тополево-вербового лісу. Це особливо важливо, оскільки такі галерейні ліси в Україні практично зникли.

Цей новий біотоп має високу цінність: він вирізняється багатою фауною комах (до 450 видів), є місцем розмноження та зупинки рідкісних видів птахів і тварин, а також має високу рекреаційну привабливість.

Природа не повертається: ризики нової екосистеми

Однак експерт зазначає, що нова екосистема не є точним повторенням минулого і несе в собі потенційні ризики. Природа, за його словами, ніколи не повертається у вихідне становище.

Головна небезпека полягає в тому, що заплави річок стають коридорами для агресивних інвазійних (чужорідних) видів. Ця тенденція вже фіксується: зокрема, верба, що тут росте, є гібридом місцевої верби білої із занесеною вербою червоніючою.

“Ми бачимо відтворення природних екосистем. Але вони вже не ті, що були в минулому”, — підкреслив Дідух.

Питання моральності: чи варто відновлювати водосховище?

Науковець висловив сумніви щодо доцільності повного відновлення Каховського водосховища та повторного затоплення цих територій. Для дикої природи таке рішення стане величезною втратою.

Він наголошує, що рішення про можливе знищення найбільшого за площею заплавного лісового біотопу потребує не лише економічного, а й морального та законного обґрунтування. Дідух закликає відмовитися від “радянської гігантоманії” і шукати гнучкі, оптимальні варіанти, які враховуватимуть потреби зрошення, ЗАЕС та судноплавства, але не йтимуть всупереч природі.