Миколаївський історик розповів про Великдень

Сьогодні о 15:45
0

Великдень – це не просто весняне свято з фарбованими яйцями та паски. Це день, коли християни всього світу згадують про Воскресіння Ісуса Христа — подію, що символізує перемогу життя над смертю.

Про те, як почали святкувати Великдень, журналістам «Суспільного» розповів доктор історичних наук Ігор Ніколаєв.

Воскресіння Христове, або Пасха, — це свято, пов’язане з воскресінням Ісуса Христа. За словами історика, воно є одним із найважливіших у християнських конфесіях поряд із Різдвом. Цього дня його відзначають як католики, так і протестанти та православні.

Вшанування Воскресіння Ісуса Христа розпочалося ще в І столітті нашої ери, хоча спочатку воно не було систематичним, каже Ігор Ніколаєв.

«Християнські церкви, зокрема ті, що знаходилися на території Малої Азії, вже тоді здійснювали відповідні обряди, присвячені смерті Спасителя та Його Воскресінню», — розповідає Ніколаєв.

Історик пояснив, що спочатку, у першому столітті, ці обряди відбувалися паралельно з юдейським святом Песах, яке припадає на місяць Нісан.

«Цей місяць відповідає березню-квітню і починається з першої повні. Песах відзначали на 14-й день Нісана. Саме цього дня в І столітті християни здійснювали свої обряди, поєднуючи їх із юдейською традицією».

У III–IV століттях відбулося переосмислення святкування Воскресіння. Ключовим моментом стало рішення Першого Вселенського собору, що відбувся у 325 році нашої ери в Нікеї.

Згідно з постановою Собору, Великдень слід було святкувати після юдейського Песаха — у найближчу неділю після першої повні, що настає після весняного рівнодення.

«Великдень не міг святкуватися раніше за Песах. Це пояснювалося тим, що, згідно з євангельською традицією, розп’яття Ісуса Христа відбулося саме 14 числа місяця Нісан — під час святкування юдейського Песаха», — каже Ігор Ніколаєв.

Також історик зазначив, що на території України святкування Великодня розпочалося після Хрещення Русі, яке відбулося у X столітті. Зокрема, 988 рік вважається роком прийняття християнства. Проте, за його словами, християнство проникло на українські землі й раніше, і саме з його поширенням почалося святкування Великодня.

Дата свята не є фіксованою — у католиків і православних вона припадає на різні дні, адже розраховується за різними календарями:

Католики:

  • використовують григоріанський календар;

  • Великдень припадає на першу неділю після першої повні, що настає після весняного рівнодення (21 березня).

Православні:

  • при розрахунках використовують юліанський календар. Українські церкви, навіть після переходу на новоюліанський календар, продовжують визначати дату Великодня — пасхалію — за старим, юліанським стилем;

  • Великдень також припадає на першу неділю після повного місяця, але з урахуванням юліанського рівнодення та додаткової умови: він не може святкуватися раніше за юдейський Песах.

Через це дати часто не збігаються; іноді різниця становить один або два тижні. Проте буває, що Великдень збігається — наприклад, у 2011, 2017 та 2025 роках, коли католицький і православний Великдень припадають на один день, каже історик.

«Це трапляється нечасто, але, як бачимо, і не так уже й рідко», — додає Ніколаєв.

Підготовка до свята розпочинається задовго — з Великого посту. Він триває сім тижнів, протягом яких віряни утримуються від м’яса, молочних продуктів та яєць.

За тиждень до Великодня відзначають Вербну неділю. У цей день християни освячують гілки верби як символ родючості та щорічного весняного оновлення, каже Ігор Ніколаєв.

Далі настає Страсний тиждень, і особливо суворим вважається Велика п’ятниця — день, коли було розіп’ято Ісуса.

«Напередодні, у Чистий четвер, за традицією прийнято прибирати в оселях. А в суботу та неділю відбуваються богослужіння в церквах, де проголошується: “Христос воскрес із мертвих — смертю смерть подолав”».

За словами історика, у суботу також фарбують яйця. Згідно з українською традицією, їх часто забарвлюють у червоний колір — символ крові Христа, а також як знак відродження та життя.

У Великодню неділю, за традицією, розпочинається святковий сніданок, після якого проводиться битва крашанками.

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів