Миколаївська дизайнерка відкрила «цифрову» виставку

У п’ятницю, 7 травня, в Миколаївському обласному художньому музеї ім. Верещагіна відбулося відкриття виставки дизайнерки Ольги Максименко «Вірус: імпровізація на тему».

Дизайнерка йде в ногу з часом, використовуючи у своїх роботах «цифрові» образи та прийоми. Це помітно і в створених нею комп’ютерних асамбляжах. А масштабні композиції, сміливо сконструйовані з простих смайликів, порушують перед глядачем найважливіші соціальні теми.

Тема пандемії, яку піднімає авторка виставки, стала новим випробуванням для людства. Усе це проілюстровано в її роботах «Вірус: імпровізація на тему», «Вірус N», «Вірус NN», «Корона», «Самоізоляція», «Рулетка-таблетка», «Крижаний душ».

Окрім того, авторка акцентує увагу на тому, що існують віруси, які вражають уми, культуру й навіть держави. Це яскраво демонструють її роботи «Вірус революції», «Вірус руйнування», «Вірус страху», «Вірус байдужості», «Вірус мовчання».

Ольга Максименко порушує й тему людського життя в роботах «Мішень», «Людство», «Спогад про майбутнє», «Набат». Не оминула дизайнерка і проблеми в економіці, представлені в композиціях «Фінансове питання», «Сума нулів», «Світло в під’їзді».

Авторка намагається показати, що кожна людина має право говорити рідною мовою, зберігати культуру, отримувати інформацію. Утиск цих прав відображено в її роботах «Кант проти Канта», «Пробач, Ейнштейне», «Переважна меншість», «Дезінформація».

- Ця виставка не лише про вірус як такий, а про всі віруси, що проникли в наше суспільство. Це вірус руйнування, страху, зневіри. І я вірю, що ми з вами переможемо ці віруси і, попри все, будемо усміхатися, як раніше. Наші вулиці знову стануть веселими й галасливими. Адже без сміху, без іронії, без гумору ми не виживемо. Маю сказати, що ця виставка і про це всепоглинальне відчуття гумору, притаманне нашому народові й успадковане ще від предків. У нас це природний дар гумору. Недарма ми поруч з Одесою. І я намагалася в кожну з цих робіт усе-таки вдихнути цей гумор, який живе в нашому народі й не дає нам загинути остаточно. Тож бажаю всім вам: усміхайтеся, попри все – і тоді в нас усе буде добре, - сказала Ольга Максименко.

Голова Миколаївської спілки дизайнерів Сергій Чигінцев зазначив, що час іде вперед, кидаючи нові виклики та приносячи нові тенденції.

- Ви бачили, яка чехарда була з гонкою озброєнь, які кошти витрачалися на нові технології, нові види зброї. Але ніщо не виявилося співмірним із цим маленьким страшним вірусом, - порівняв Сергій Чигінцев.

Директор музею Сергій Росляков зауважив, що в роботах Ольги Максименко закладено певний «код», прочитати який дано не кожному глядачеві.

- Ця виставка вводить нас у новий цифровий світ. Це культура, для нас абсолютно нова, і ми маємо в неї входити. Мене не дивує, що деякі роботи схожі на QR-код. А QR-код сьогодні – символ нового світу. Цифровий світ нині підпорядковується двійковій системі числення, яку Ленін вигадав ще наприкінці 1918 року. Для нього це була забавка, але з появою комп’ютерів вона увійшла в їхню систему, адже вони працюють за бінарним принципом. А бінарна система – це нуль-один, нуль-один… чорне-біле, чорне-біле… І ми побачили цифровий світ у художній уяві, - сказав Сергій Росляков.

Миколаївський поет Аркадій Суров зазначив, що відкриття виставки – це «завжди свято, це етап, це подія» і побажав, аби в кожного було диво в серці.

- Символіку вловлено дуже точно. І боротьбу за мову, яку ми нині благополучно спостерігаємо. І вимикачі, які незрозуміло що вмикають і що вимикають. І, головне, смайлики, які вже зараз замінюють нам слова. А мені подобається. Подобається її душевний зміст, який вона вклала в ці роботи, - відгукнувся про експозицію миколаївської дизайнерки відомий миколаївський поет.

Виставка Ольги Максименко в музеї ім. Верещагіна працюватиме ще два тижні.