Чи будуть гарантії та запрошення? Усі розклади для України за день до саміту НАТО

Як проходитиме саміт НАТО

Згідно з опублікованою програмою, на першу половину дня 11 липня заплановано підходи до преси генсека НАТО Єнса Столтенберга та прибуття лідерів країн-учасниць. Офіційне привітання та групове фото заплановано у проміжку з 13:30 до 14:00.

О 14:00 розпочнеться засідання Ради НАТО на рівні глав держав та урядів за участю Швеції. Зазначимо, ця країна є наступною у черзі на вступ, проте поки що не зрозуміло, чи приєднається вона до Альянсу за підсумками саміту.

Потім зі вступним словом виступлять Столтенберг та президент Литви Гітанас Науседа, після чого саміт буде офіційно відкритий. На 15:30 заплановано прибуття делегацій із країн-партнерів, а за дві години генсек дасть прес-конференцію.

Паралельно відбудеться засідання Ради НАТО на рівні міністрів закордонних справ за участю представників Швеції, Боснії та Герцеговини, Грузії та Молдови. Також заплановано засідання НАТО на рівні міністрів оборони.

Перший день саміт закривають вечері у Президентському палаці для глав держав та урядів та у Палаці великих князів литовських для міністрів закордонних справ та оборони.

Програма 12 липня передбачає засідання Ради НАТО на рівні глав держав та урядів зі Швецією, Індо-Тихоокеанськими партнерами та ЄС. На 13.00 заплановано перше засідання нового формату Ради Україна-НАТО. Підсумкову прес-конференцію Столтенберг проведе о 15.30.

Чи приїде Володимир Зеленський

Українського президента Володимира Зеленського запрошено на саміт у Вільнюсі. Минулого тижня генсек НАТО підтвердив його участь, але не уточнив у якому форматі – особисто чи відеозв'язку. За його словами, український лідер має виступити на Раді Україна-НАТО.

Напередодні віце-прем'єр із європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина запевнила, що ще немає остаточного рішення щодо поїздки Зеленського. Оскільки нібито, по-перше, Україна не розуміє формату всіх зустрічей у Вільнюсі, а по-друге, до кінця не розуміє рішень, які там прийматимуться.

"Тобто моделюємо ситуацію: Вільнюс, відбувається засідання Ради Україна-НАТО, виступ президента на саміті. На столі перед лідерами лежать фінальні документи, які пропонують прийняти за результатами саміту. Ось ми зараз не знаємо, що буде в цих документах", - наголосила вона в одному з інтерв'ю, але уточнила, що від цих документів залежить, чи поїде президент до Литви.

До цього речник Зеленського Сергій Никифоров говорив, що поїздки президента не анонсуються заздалегідь з міркувань безпеки. І на рішення також може вплинути ситуація на фронті.

Глава постійної делегації в Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Черньов в інтерв'ю РБК-Україна зазначав, що можливий демарш не спричинить негативних наслідків. Але все ж таки краще, щоб президент був присутній особисто.

Сам Зеленський ще на початку червня говорив, що утримається від поїздки до Вільнюса, якщо Північноатлантичний альянс не оголосить про гарантії безпеки або не подасть чіткого сигналу про членство України. Власне, ці два пункти є головними очікуваннями нашої країни від саміту.

Що відомо про гарантії безпеки

Україна сподівається на період до вступу до НАТО отримати гарантії безпеки на прикладі Швеції та Фінляндії. Нагадаємо, у травні 2022 року після того, як ці країни подали заявки, гарантії надала Велика Британія, пообіцявши захистити їх від можливої ​​агресії третьої сторони. Однак, у випадку з Україною такий варіант виглядає малоймовірним.

Західні ЗМІ ще минулого місяця писали, що гарантії можуть мати вигляд регламентованої формули з чіткою фіксацією надходження озброєнь до України у середньо- та довгостроковій перспективі.

За інформацією РБК-Україна, у Вільнюсі планується підписання рамкового договору із кількома ключовими союзниками щодо гарантій безпеки. Але не в рамках саміту, оскільки не йдеться про гарантії від усього Альянсу. Потім її можуть конкретизувати через підписання двосторонніх договорів.

Схоже, що на Заході під гарантіями розуміють багаторічний пакет допомоги, про що раніше говорив генсек НАТО Єнс Столтенберг. Крім того, ймовірно, буде створено аналог Європейського фонду миру, кошти якого йдуть на військову підтримку України.

Єгор Чернєв в інтерв'ю РБК-Україна уточнив, що гарантії мають включати військову, економічну та політичну допомогу, а також інвестиції у військово-промисловий комплекс. І в жодному разі не підмінюють наш вступ до НАТО.

Розглядалася ще одна модель - за прикладом США та Ізраїлю. Ці країни не пов'язані колективною безпекою, але укладають угоди про допомогу на 10 років. Наприклад, згідно з чинним договором до 2028 року Вашингтон має надати військову допомогу на 38 млрд доларів. Здебільшого ця сума витрачається на закупівлю американських озброєнь.

Хоча президент США Джо Байден, здається, вже поставив крапку у цьому питанні, заявивши, що готовий на ізраїльську модель для України лише після завершення війни.

Голоси на користь гарантій безпеки для України звучать від багатьох партнерів, але вони зводяться до допомоги для забезпечення самооборони та зміцнення потенціалу з метою стримування будь-якої нової агресії. За даними The Washington Post, країни НАТО досі не визначилися, що запропонувати Україні.

Запрошення можна не чекати?

Минулого тижня Володимир Зеленський закликав американського колегу Джо Байдена зробити заяву про запрошення України до НАТО.

"Більшість країн НАТО підтримують запрошення України в НАТО. Ті, хто сумнівається, - дивляться лише на президента Байдена. І президент Байден знає, що саме від нього це залежить і це буде його рішення", - зазначив він і додав, що чітко розуміє, що Україна не зможе вступити до Альянсу до завершення війни.

Наразі, за інформацією РБК-Україна, за політичне запрошення виступає більшість членів НАТО. Днями декларації підписали Болгарія та Португалія. Таким чином, вже 23 країни-учасниці Альянсу формалізували підтримку євроатлантичних амбіцій України.

Серед безумовних прихильників – такі союзники як Польща та країни Балтії. З європейських важкоатлетів - Франція, яка раніше була традиційним "україноскептиком". Вагаються дві великі країни: США і, меншою мірою, Німеччина. Виразної відповіді, чому зараз не час зробити черговий крок назустріч вступу України, у Вашингтоні не дають. А Берлін, за даними The Telegraph, наполягатиме на відстрочці через побоювання, що це може призвести до війни НАТО з Росією.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вважає, що саміт у Вільнюсі є унікальним моментом для того, щоб запросити Україну.

"Для НАТО втратити цю можливість означатиме зробити подарунок Путіну в момент, коли його потрібно тиснути на всіх фронтах. Робота триває. І триватиме без перерви до останньої хвилини ухвалення декларації саміту НАТО у Вільнюсі", - зазначив  він  .

Цими днями радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван дав зрозуміти, що за підсумками литовської зустрічі процес вступу України не розпочнеться. За його словами, Байден підтримує політику "відчинених дверей", але Києву ще доведеться провести додаткові реформи.

Навіщо потрібна Рада Україна-НАТО

У рамках саміту 12 липня відбудеться перше засідання Ради Україна-НАТО. Це новий формат відносин, який замінить комісію, що діяла з 1997 року. Головна відмінність: на рівні Комісії були лише консультації, на рівні Ради – Україна буде рівна з країнами-учасницями Альянсу з правом голосу.

Підвищення партнерського статусу дозволить у будь-який час ініціювати засідання Ради та відчинить двері для нових галузей співробітництва. У тому числі з більш широким обміном інформацією, спільними навчаннями, інвестиціями в оборону та роботою над оперативною сумісністю з арміями НАТО.

Мета – приведення до євроатлантичних стандартів, що має забезпечити плавний перехід до вступу України до Альянсу, коли для цього настане час. Українська сторона бачить роль Ради у розробці та реалізації конкретних кроків та механізмів повноцінного приєднання до НАТО.

Голова постійної делегації у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Черньов в інтерв'ю РБК-Україна назвав теми першого засідання у Вільнюсі.

"На засіданні обговорюватимуться поточні питання у сфері безпеки та стратегічне бачення розвитку НАТО, включаючи вступ України", - зазначив він.

За його словами, наша країна отримає ті самі права, що й члени НАТО, крім права на застосування статті 5 Вашингтонського договору, що гарантує колективну безпеку.

***

Україна до саміту НАТО підходить із максимальними очікуваннями. Очевидно, іншого вибору у країни, що воює, і немає, особливо з урахуванням того, що заявка на вступ була подана більше року тому, а Київ досі не отримав чіткої дорожньої карти.

Але щодо конкретики, навряд чи варто очікувати по-справжньому проривних речей. Принаймні, начальник військової розвідки Кирило Буданов упевнений, що саміт не виправдає наших очікувань, і це він підглянув у чернетках виступів лідерів НАТО. За його словами, вони вимовлять "деякі слова, але нічого більше".