Росія та США вступають у «небезпечний і незвіданий» ядерний простір

Бойові дії навколо Запорізької атомної електростанції отруюють переговори щодо контролю над озброєннями та підживлюють побоювання дипломатичного розриву з боку США.

Коли минулого року президент США Джо Байден і російський лідер Володимир Путін вперше зустрілися віч-на-віч, вони з гордістю заявили, що "навіть у періоди напруженості" Вашингтон і Москва можуть співпрацювати з ядерних питань. Через рік і в умовах війни в Україні перспективи такої екзистенційної співпраці здаються дуже хиткими.

Бойові дії навколо Запорізької атомної електростанції, що продовжуються, привнесли нову невизначеність в американо-російські відносини в ядерній галузі, які й без того похитнулися після початку спецоперації в Україні та подальших санкцій США та Європи щодо Москви.

Український конфлікт та його наслідки торкнулися багатьох інших питань, пов'язаних з ядерною тематикою: від переговорів щодо іранської ядерної програми до нещодавніх міжнародних дискусій щодо Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Росія та США також сперечаються через проблему інспекцій ядерно-збройових об'єктів кожної із сторін, дозволених новим договором СНО. Є побоювання, що останній договір про контроль над стратегічними озброєннями між двома країнами СНО-3 не буде продовжений чи замінений, якщо напруженість у відносинах між ядерними державами загостриться.

Росія і США мають два найбільші ядерні арсенали у світі. Навіть під час холодної війни вони зуміли знайти способи уникнути атомної катастрофи. Важливість всього, що пов'язане з ядерною програмою, означає, що обидві країни мають переконати світ у тому, що вони можуть співпрацювати і сьогодні, кажуть колишні чиновники та аналітики.

"Сполучені Штати та Росія, незважаючи на їхні розбіжності, несуть особливу відповідальність за запобігання ядерній катастрофі, - сказав Деріл Кімбол, виконавчий директор Асоціації з контролю над озброєннями. - Я дійсно думаю, що обидві сторони серйозно зацікавлені у продовженні дії договорів про контроль над озброєннями "Це не просто піар. Питання в тому, чи зможуть вони подолати всі ті проблеми та перешкоди, які, безумовно, створив військовий конфлікт в Україні".

Атомну станцію взято в заручники

Найбільше занепокоєння викликає ситуація на атомній електростанції у Запорізькій області на півдні України.

Російські війська зайняли АЕС незабаром після того, як Москва розпочала великомасштабне військове вторгнення в Україну в лютому, хоча станція і сьогодні продовжує працювати під наглядом українського персоналу. І Москва, і Київ останніми днями звинувачували один одного в тому, що вони поставили АЕС під загрозу.

Російські та українські збройні сили ведуть запеклі бої безпосередньо навколо станції, яка зазнає авіаударів та артилерійських обстрілів, повідомив у понеділок журналістам високопоставлений військовий представник США. Він додав, що російська армія використовує територію АЕС для зберігання військового обладнання. Бойові дії активізувалися зараз, коли Україна спробувала контрнаступ на південному напрямку.

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), наглядовий орган Організації Об'єднаних Націй, направляє на АЕС інспекторів на тлі стурбованості з приводу потенційної шкоди від бойових дій. Атомні електростанції мають багато ступенів захисту, але над усім світом важким вантажем висять спогади про ядерну катастрофу 1986 року в Чорнобилі, також розташованому в Україні.

Координатор зі стратегічних комунікацій у Раді Безпеки Білого Дому Джон Кірбі заявив у понеділок 22 серпня, що Сполучені Штати "цілком підтримують" зусилля МАГАТЕ, і закликав Росію "забезпечити інспекторам безпечний і безперешкодний доступ" до АЕС.

Росія також має погодитись на "демілітаризовану зону" навколо заводу, сказав Кірбі на брифінгу з журналістами. "Бої навколо заводу мають припинитися і крапка", - заявив він. 

Тим часом високопосадовець міністерства оборони США заявив, що США вважають "контрольоване заглушення" ядерних реакторів станції "найменш ризикованим планом дій у найближчій перспективі".

Чиновник привітав зусилля українських операторів заводу щодо забезпечення безпеки заводу у "дуже важких обставинах", пославшись на повідомлення про тиск та переслідування співробітників з боку росіян.

Американські вчені наразі відслідковують дані датчиків радіації на заводі і досі не виявили ознак "підвищеного чи аномального рівня радіоактивних викидів", зазначив він.

Джон Кірбі попередив, що у росіян можуть бути "зловмисні" плани щодо АЕС. "Принаймні ми констатуємо, що, утримуючи цю електростанцію, Путін може тримати Україну в заручниках щодо її власних електроенергетичних потужностей", - сказав Кірбі.

Інша можливість? За словами Кірбі, Путін може направити електроенергію до Росії.

У понеділок офіційні представники посольства Росії у Вашингтоні послалися на минулі заяви Кремля, в яких більша частина вини за те, що відбувається навколо АЕС, покладається на США та Україну.

У цих заявах російські офіційні особи відкидали звинувачення у тому, що Росія винна у кризі навколо Запорізької АЕС. Вони звинуватили Україну в артилерійських обстрілах цього району та заявили, що адміністрація Байдена має зробити набагато більше, щоб зупинити свого союзника.

"Мовчання адміністрації щодо цих фактів неприйнятне і лише заохочує безкарність Києва", - йдеться у заяві посольства Росії.

Однак високопоставлений військовий представник США наголосив, що "українці чудово обізнані про потенційні наслідки завдання удару по атомній електростанції, і вони щосили намагаються не зробити цього".

Інший представник Ради національної безпеки заявив, що "Сполучені Штати безпосередньо довели до Росії" ті побоювання, які Кірбі висловив під час розмови з журналістами 22 серпня.

Напруженість навколо електростанції поширилася і на нещодавні міжнародні переговори на конференції ООН щодо Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, або ДНЯЗ.

Росія заблокувала підсумковий документ, у якому було узагальнено висновки огляду, оскільки заперечувала проти формулювань, запропонованих для обговорення ситуації на електростанції. У недільній заяві США розкритикували те, що вони назвали "цинічним обструкціонізмом" Росії.

Кімбол, який брав участь у цьому заході, сказав, що у проєкті документа містяться формулювання, в яких Росія та США зобов'язалися сумлінно вести переговори про наступника нового СНО, що є ознакою того, що Москва залишається відкритою для контролю над озброєннями загалом.

Але розділ про електростанцію суперечив військовим цілям Росії, що призвело до блокування всього документа, сказав Кімбол.

Тим часом США та Росія обговорюють поновлення взаємних інспекцій у рамках договору СНО, призупинених через пандемію COVID-19.

Росія поскаржилася, що санкції США заважають їй проводити інспекції в рамках договору. Наприклад, санкції включають обмеження використання Росією повітряного простору, що, за повідомленнями російських державних ЗМІ, ускладнює поїздки до США російських інспекторів.

США заперечують заяви Москви про те, що санкції є проблемою. "Санкції та обмежувальні заходи, введені внаслідок війни Росії проти України, повністю сумісні з новим договором СНО, - заявив у середині серпня офіційний представник Держдепартаменту Нед Прайс. - Вони не заважають російським інспекторам проводити договірні інспекції у Сполучених Штатах".

Загальна картина по СНО-3 є деяким спостерігачам похмурою. Джеффрі Едмондс, колишній співробітник Ради національної безпеки Білого дому, який спеціалізується на Росії, зазначив, що Москва розширює свої "завантажувальні можливості" — кількість ядерної зброї, яку вона може розмістити на одній ракеті. Він передбачив, що договір, який слідує за чинним СНО-3, навряд чи буде укладено. "Ми наближаємося до потенційно небезпечної та незвіданої території", - сказав Едмондс.

"Зараз не час"

За кілька тижнів до початку російської спецоперації в Україні Москва приєдналася до заяви п'яти ядерних держав, які б підтверджували необхідність уникати атомної війни.

"Ми стверджуємо, що ядерну війну не можна виграти і ніколи не можна вести", - йдеться у спільній заяві США, Росії, Китаю, Франції та Великобританії, опублікованій у січні нинішнього року.

Незабаром після вторгнення, коли стало зрозуміло, це буде нелегка для Росії битва, Путін навів свої сили ядерного стримування у стан підвищеної бойової готовності. Сполучені Штати назвали цей крок "абсолютно неприйнятною" ескалацією, яка, на їхню думку, була покликана виправдати російську спецоперацію.

Але США не відповіли Росії дзеркально щодо підвищення бойової готовності своїх ядерних сил.

У відповідь на наполегливі питання преси щодо можливих мотивів Путіна в його останніх діях, Кірбі в понеділок відмовився займатися психоаналізом російського лідера, але сказав, що Путін, схоже, не відмовився від своєї ширшої мети повалення уряду України та встановлення контролю над країною.

Адміністрація Байдена одразу після вторгнення призупинила ядерні переговори на високому рівні з Росією, які часто називають питаннями "стратегічної стабільності". Наразі немає жодних ознак того, що ці переговори відновились, і представник Держдепартаменту повідомив, що у цій сфері нічого не робиться.

"Незважаючи на їхню войовничу риторику, ми не бачимо жодних ознак того, що Росія має намір застосувати ядерну зброю в Україні, і, відповідно, ми не бачимо жодних причин для підвищення рівня нашої бойової готовності або коригування нашої ядерної політики, - додав представник Держдепартаменту. - Консультації між США та Росією у майбутньому будуть необхідні для зміцнення глобальної стабільності. Але зараз не час для таких розмов”.

На початку серпня Байден поклав відповідальність за майбутнє ядерного діалогу на Росію, заявивши, що Сполучені Штати "готові в найкоротший термін провести переговори про нову систему контролю над озброєннями, яка замінить СНО-3, коли термін його дії закінчиться у 2026 році".

"Але для переговорів потрібен сумлінний і добропорядний партнер, - йдеться у заяві Байдена. - А жорстока і неспровокована агресія Росії проти України порушила мир у Європі і є посяганням на фундаментальні принципи міжнародного порядку. У цьому контексті саме Росія має продемонструвати, що готова відновити роботу зі США з контролю над ядерними озброєннями".

Ускладнення навколо СНО-3 виникають на тлі думки офіційних осіб США, що все більше зміцнюється, про те, що настав час залучити і Китай до договорів про контроль над озброєннями, особливо з урахуванням зростання економічного і військового впливу Пекіна на світовій арені і нарощування його ядерного арсеналу. Але Пекін не виявляє особливого інтересу до таких переговорів.

Є одна ядерна тема, за якою Сполучені Штати, Росія і Китай все ж таки продовжують співпрацювати: зусилля, що затягнулися з приборкання ядерної діяльності Ірану шляхом відродження іранської ядерної угоди 2015 року.

Але це не обійшлося без наростання напруженості.

Раніше цього року, коли міжнародні санкції вдарили по економіці Росії після її вторгнення в Україну, Росія спробувала знайти деяке їхнє послаблення через переговори з Іраном. Москва вимагала, щоб відновлена ​​угода з Тегераном включала винятки, які захищають російську торгівлю з Іраном від санкцій США та Європи.

Але це не зустріло жодного розуміння з боку Сполучених Штатів та їх європейських союзників, і Росія врешті-решт залишила це питання без розвитку. Однак зберігаються побоювання, що зростаюче ірано-російське партнерство, яке, очевидно, відбулося під час візиту Путіна до Тегерана минулого місяця, у довгостроковій перспективі принесе обом країнам деяке полегшення від різних санкцій, з якими вони стикаються.

Politico , США