План Трампа по Україні сподобається Путіну, проте може зруйнувати єдність Заходу

План припинення війни в Україні, підготовлений командою Трампа, цілком влаштує Путіна, однак може зруйнувати єдність Заходу.

Одним постом у соцмережах обраний президент розповів світові, як може виглядати закінчення конфлікту в Україні. Для дипломатії це буде м'яко кажучи міцний горішок.

“Я дуже радий призначити генерала Кіта Келлога на посаду помічника президента та спеціального представника по Україні та Росії, – написав Трамп у своєму каналі у Truth Social. — Разом ми забезпечимо МИР за допомогою сил і повернемо Америку і всьому світу БЕЗПЕКУ!”.

Одночасно з призначенням Кіта Келлога Дональд Трамп вибрав вельми конкретний, заздалегідь оприлюднений план з найжорстокішого з питань зовнішньої політики, які він вирішуватиме.

80-річний Келлог, колишній радник Трампа з національної безпеки, докладно виклав свої наміри у квітневій статті для політичного інституту “Америка понад усе”.

У ній війна називається "кризою, якої можна було уникнути", а адміністрація Байдена звинувачується в тому, що своєю "некомпетентною політикою" втягнула Америку в "нескінченну війну".

Якщо коротко, то передбачається припинення вогню та заморозка фронту, після чого сторони сядуть за стіл переговорів. Але якщо братися до подробиць, то ситуація ускладнюється.

Інший ступінь залучення США

Келлогг приділив чимало часу критиці дій Байдена, стверджуючи, в тому числі, що його адміністрація надала надто мало смертоносної допомоги і, до того ж, надто пізно. Він наголошує, що рішення Трампа вперше передати Україні зброю у 2018 році продемонструвало силу, необхідну для протистояння Путіну, і що саме м'який підхід Трампа до глави Кремля, а не байденівська демонізація, дозволить йому укласти угоду.

Келлогг стверджує, що слід було надати більше зброї до вторгнення російських військ і одразу після нього, щоб Україна могла перемогти.

Однак план подальших дій, який виношує майбутній радник Трампа з питань національної безпеки, Україну вже не влаштовує.

Келлогг вважає, що США немає сенсу втручатися в ще один конфлікт, а допомога Україні спустошила арсенали і зробила країну вразливою до можливого конфлікту з Китаєм через Тайвань. Він стверджує, що членство України в НАТО - насправді дуже віддалена перспектива, запропонована Києву "авансом" на знак символічної солідарності, і має бути відкладена на невизначений термін "в обмін на всеосяжну та дієву мирну угоду з гарантіями безпеки".

Але насамперед у плані йдеться, про те, що він має стати “формальною політикою США щодо досягнення припинення вогню та дипломатичного врегулювання”.

У ньому йдеться про те, що майбутня допомога США Україні — ймовірно, у вигляді кредиту — буде обумовлена ​​початком переговорів із Росією, а Вашингтон озброюватиме Україну настільки, щоб та змогла захистити себе та зупинити подальші російські наступи до і після мирної угоди. Остання пропозиція вже могла застаріти через стрімке просування Москви на сході України. Крім того, Келлоггу може припинити нинішній високий рівень допомоги США.

Частину подальших ідей Келлог, за власним зізнанням, почерпнув із статті Річарда Хааса та Чарльза Купчана від 2023 року.

Заморозка лінії фронту

Лінії фронту будуть заморожені із припиненням вогню та запровадженням демілітаризованої зони. За згоду на це Росія буде винагороджена обмеженим пом'якшенням санкцій. Цілком вони будуть зняті лише після підписання мирної угоди, яка влаштує Україну. Відновлення України буде оплачено податками на експорт російських енергоносіїв. Україні не доведеться зрікатися зайнятих територій, але вона погодиться домагатися їх повернення лише дипломатичним шляхом. Келлогг визнає, що для цього буде потрібно "дипломатичний прорив, який навряд чи відбудеться, поки при владі залишається Путін".

Підхід Келлога привабливо простий і швидкий. Але в ньому не передбачено жодних заходів проти зустрічних вимог Москви та цинічного закріплення військових успіхів, заради чого вона неодноразово вдавалася до дипломатії в минулому. Заморожуванню ліній фронту передуватимуть суворі місяці на полі бою, оскільки Москва спробує захопити якнайбільше території. Кремль у минулому вже ігнорував припинення вогню та мав власні територіальні цілі — причому нерідко це категорично  заперечуючи.

Крім того, демілітаризовану зону належить охороняти — можливо, цим займуться війська НАТО або солдати з країн, що не беруть участь у конфлікті. Укомплектувати ці рубежі особовим складом буде, м'яко кажучи, складно. Кордон простягатиметься на сотні кілометрів і вимагатиме величезних фінансових вкладень.

Озброїти Україну настільки, щоб вона могла зупинити нинішні і майбутні російські наступи, також буде непросто. У плані зазначається, що США виробляють лише 14 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм на місяць — Україна може їх витратити лише за 48 годин. Як не парадоксально, Келлог бажає, щоб США краще озброїли Україну, але при цьому сам визнає, що вони цього зробити не в змозі.

Зміна цінностей

Найкраще уявлення про хід думок автора нам дають наступні рядки. Він стверджує, що національна безпека та американський шлях виходять насамперед із практичних потреб.

"Байден замінив підхід Трампа ліберальним інтернаціоналістським підходом з упором на західні цінності, права людини та демократію", - пише він. Це досить похмурі передумови для пошуку компромісу щодо європейської безпеки.

Він додає, що деякі критики подальшої допомоги Україні — мабуть, відносячи до цього табору і самого себе, — запитують, чи поставлені на карту в українському конфлікті життєво важливі стратегічні інтереси Америки, чи є ризик безпосередньої участі збройних сил США і втягнута Америка у безпосередню війну з Росією, яка може перерости в ядерний конфлікт”.

Ці дві пропозиції окреслюють остаточне тло для запропонованої угоди: що боротьба України ведеться за цінності, які нам немає потреби відстоювати, і що ми маємо поступитися ядерною загрозою Путіна. Це суперечить нинішній єдності Заходу, який ставить на чільне місце власну безпеку і цінності, ґрунтуючись на гіркому уроці тридцятих років, що “умиротворені” диктатори не зупиняються на досягнутому.

План дає Україні бажаний шанс покласти край кровопролиттю на етапі, коли вона програє на всіх фронтах і відчуває гостру нестачу живої сили. Можливо, цю перешкоду вона в принципі ніколи не подолає, оскільки Росія завжди її випереджатиме.

Однак він починає процес, який припаде до вподоби підступному і брехливому Путіну. Скористатися припиненням вогню та слабкістю Заходу – його давня мрія. На цей момент він чекав майже три роки. План ніби упокорюється зі втомою Заходу, з тим, що він відстає у виробництві озброєнь, і з тим, що його цінності вимагають жертв. Зрештою, не враховуються й заходи, які вживе Росія, щоб його зірвати.

Це похмурий компроміс для похмурого конфлікту. Але замість того, щоб покласти йому кінець, він може відкрити нову сторінку, коли західна єдність і підтримка почнуть руйнуватися, а Путін посунеться ще ближче до своїх цілей — як за столом переговорів, так і на фронті.

CNN , США