Українські чоловіки штурмують виші заради відстрочки від мобілізації

Українські чоловіки штурмують виші заради відстрочки від мобілізації

Українські чоловіки штурмують виші заради відстрочки від мобілізації

В Україні у самому розпалі вступна кампанія до вузів. І, судячи з її попередніх підсумків, схема "Студент", коли до навчальних закладів вступають заради відстрочки від мобілізації ті, хто навіть не планував навчатися, цього року ще популярніший, ніж минулого.

"Збереглася можливість вступати на деякі спеціальності без НМТ (національного мультипредметного тесту - Ред.), але тільки на контрактну форму навчання. Щоб вступити, достатньо просто мотиваційного листа", - каже ректор Технологічного університету "КРОК" Віталій Зайцев.

Цією можливістю користуються українці, які закінчили школу давно і НМТ не здавали. Тепер вони можуть надійти на контракт та отримати відстрочку від мобілізації.

У деяких вузах, особливо регіональних, кількість поданих на контракт заяв майже зрівнялася з бюджетом, хоча традиційно на безкоштовне навчання претендентів завжди більше.

Отримати відстрочку від мобілізації, обзавівшись студентським квитком, нескладно.

"Ми подаємо списки зарахованих на денну форму навчання у військкомат, і студенти отримують відстрочку. Час від часу інформацію про учнів потрібно оновлювати, періодично з такими запитами до нас звертаються з військкомату. Також, якщо студента відраховано, ми зобовязані повідомити військкома протягом семи днів, і лише тоді бронь знімається. Якщо студент нормально навчається, жодних сюрпризів щодо мобілізації, як правило, не буває. Принаймні нам про це нічого не відомо", - розповідає Віталій Зайцев.

Насправді студентам повістки вручають, але здебільшого їх вдавалося успішно заперечувати в судах.

Як працює схема "Студент"?

Чоловіків-студентів на платних відділеннях побільшало в десятки разів

Українські чоловіки почали рятуватися від мобілізації у вишах ще минулого року. Саме тоді потяг до знань у громадян призовного віку раптом різко зріс.

За даними аналітичного центру університету імені Грінченка, якщо у 2021 році бакалаврат закінчили 189,5 тисячі осіб, а продовжили навчання в магістратурі 83 тисячі (43,8%), то торік із 174,7 тисяч бакалаврів до магістратури пішли вже більше 150 тисяч.

В університеті Грінченка наголосили, що збільшенню набору на магістратуру сприяло спрощення правил прийому. Зокрема, прибрали обов'язковий іспит з іноземної та кваліфікаційний іспит. Натомість запровадили нескладне тестування.

"Відсутність порогів у 2022 році означала можливість вступу за наявності хоча б однієї правильної відповіді щодо кожного з предметів або проходження тесту методом сліпого вгадування", - наголошується у звіті вишу.

З'явилися нові можливості і під час вступу на перший курс бакалаврату. По-перше, зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) через війну замінили на мультипредметний тест (його складали і цього року). По-друге, - і це головне - на контракт за багатьма спеціальностями можна було всиупати взагалі без іспитів, лише на підставі мотиваційного аркуша, написати який нескладно.

Це відкрило доступ до навчання у вузах тим, хто закінчив школу давно, і якби не війна, навряд чи пішли б знову вчитися. Але студентський квиток забезпечує важливу перевагу – дає відстрочку від мобілізації. Тому багато українців призовного віку кинулися до вузів.

За даними Міністерства освіти, минулого року різко зріс набір на контрактні відділення ВНЗ, причому збільшилася кількість студентів у категоріях "до 30" та "до 40", тобто не зовсім студентського віку.

Якщо 2021 року на контракт надійшло близько 22 тисяч студентів-чоловіків віком 20-29 років, то 2022 року — понад 65,2 тисячі. У віковій категорії 30-39 років статистика схожа: у 2021 році таких студентів було лише близько 2,2 тисяч, минулого року – вже 30,3 тисяч.

В останній довоєнний рік на контракт надійшли менше ніж 900 осіб у віці за 40 по всій країні. Минулого року – вже понад 15 тисяч. Тобто наплив "вікових" студентів збільшився в десятки разів. Загалом у країні кількість контрактників зросла на 40%, а якщо брати лише студентів-чоловіків, то на 82% (на платне навчання подавалися також жінки, вирішивши скористатися можливістю спрощеного вступу та здобути вищу освіту).

А от кількість "звичайних" студентів, які надходили після школи, навпаки, зменшилася з 66,5 тисяч у 2021 році до близько 57 тисяч у 2022 році. Головна причина – виїзд наших біженців за кордон.

За підсумками минулорічної вступної кампанії навіть спалахнув скандал. Видання "Наші гроші. Львів" провело дослідження та виявило, що у Львівській політехніці кількість контрактників зросла з 1609 осіб у 2021 році до більш ніж 4,6 тисяч у 2022 році, а частка чоловіків - з 57% до 73%. У Львівському торговельно-економічному кількість чоловіків-контрактників зросла на 50%, у Львівському національному університеті імені Франка – на 29%. Але справжній рекорд поставив Чернівецький національний університет імені Федьковича. Кількість чоловіків-контрактників там зросла на 239% - з 740 у 2021 році до понад 2,5 тисяч торік. Чернігівська політехніка наростила армію чоловіків-контрактників удвічі, Київський університет культури — майже втричі, як і МАУП (вважається, що до цих вишів завжди було вступити нескладно,

Оприлюднення цієї статистики свого часу викликало широкий суспільний резонанс, навіть лунали заклики до профільного міністерства скасувати надходження без НМТ. Але жодних "зачисток" студентів-чоловіків і спроб припинити схему для ухилістів так і не було.

Залишили лазівки

Цього року нічого не змінилося: на деякі спеціальності (їх кілька десятків), як і минулого року, можна чинити фактично без іспитів, написавши мотиваційний лист.

Як сказав голова департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров, можна вступати без НМТ на контакт за спеціальностями з особливою підтримкою держави та на спеціальності, які передбачають творчий відбір (там допускається прийом без НМТ і на бюджет, і на контракт).

У списку спеціальностей, яким надається особлива підтримка, є кілька десятків напрямків. Наприклад, дошкільна педагогіка, початкова освіта, хімія, фізика та астрономія, математика, статистика, прикладна механіка, машинобудування, суднобудування, металургія, електроенергетика, харчові технології, технології легпрому, нафтогазова інженерія, деревообробка, агрономія, лісове господарство та ін. Абітурієнтів юриспруденції чи менеджменту у цьому переліку не знайти, але вибирати є з чого.

Тому очікується, що українські чоловіки призовного віку знову кинулися штурмувати виші.

"Вступ на денну або дуальну форму навчання дозволяє студенту претендувати на відстрочку від мобілізації на той період, протягом якого він навчається. Відповідна інформація подається до військкоматів. Звичайно, повістку все одно можуть вручити, але її відкликають, як тільки студент надасть дані про навчанн, зокрема довідку з вишу. І якщо на початку війни ще були випадки порушення законодавства, коли студентів намагалися закликати, то зараз їх фактично немає", - каже голова адвокатського об'єднання "Кравець та партнери" Ростислав Кравець.

Зазначимо, що навчання на контракті для багатьох чоловіків призовного віку виявилося цілком комфортним. Багато вузів навчалися на дистанційній камері, тобто заняття можна було не відвідувати. Щодо сесій, то, як розповідають самі студенти, проблеми з ними "вирішували" за гроші.

Скажімо, закрити пропуск заняття з певної теми можна було за 200-500 гривень, купити реферат – за 500-1000 гривень, скласти іспит на сесії – від 100 до 500 доларів залежно від спеціальності.

Навіть з урахуванням цих витрат і плати за контракт (у середньому від 15 до 25 тисяч на рік залежно від вишу) схема "Студент" виходить не дорожче за інші. І надає більше гарантій. Наприклад, щоб потрапити до системи "Шлях" і виїхати за кордон, потрібно заплатити мінімум від 3 тисяч доларів (з початку війни такса зросла), причому не факт, що того, хто заплатив, не повернуть прямо з пропускного пункту - таке останнім часом відбувається регулярно. "Білий квиток" коштує до 6-10 тисяч і навіть більше, але все одно повної гарантії, що не вручать повістку, немає: можуть направити на повторну медкомісію та повернути до ладу. Плюс у студентів з'являються додаткові бонуси: можна отримати не лише відстрочку від мобілізації, а й диплом та нову професію.

"У нас є студент 1976 року народження. Думав, від мобілізації біжить. Але він старанно навчається, жодних претензій", - каже Зайцев.

Контрактники кинулися до регіонів

Вступна кампанія – 2023 ще триває. 5 серпня мають з'явитися перші списки рекомендованих до зарахування на бюджетні відділення, 9 серпня – на контракт. Але попередні дані вже є.

По-перше, не виправдалися побоювання ректорів багатьох вишів щодо різкого скорочення кількості абітурієнтів цього року.

На самому початку вступної кампанії ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров говорив, що вступників буде набагато менше, ніж минулого року, оскільки частина українських біженців уже адаптувалися до Європи та відправляють своїх дітей навчатися у тамтешні виші.

Віталій Зайцев розповідав нам, що вступників буде на 20-30% менше, ніж торік.

Але зараз, коли більшість абітурієнтів уже подали заяви, картина різко змінилася. За словами Зайцева, відтоку вступників немає.

"За набором вийдемо на рівень минулого року", - зазначив він.

Про те, що вступників (чи, точніше, поки що поданих заяв, яких кожен абітурієнт може направляти до 20 до різних вишів та на різні спеціальності) стільки ж, як і минулого року, розповів відповідальний секретар приймальної комісії Харківського політеху Сергій Петров.

"Надходять на 5-10% більше, ніж минулого року, і ще не кінець кампанії", - повідомив нам голова департаменту вищої освіти профільного міністерства Олег Шаров.

Говорити про те, як розподіляться ті, хто вступає на бюджет і контракт поки що рано, оскільки потік на платні відділення додатково формується після зарахування на бюджет: ті, хто не пройшов на безкоштовні відділення, йдуть на контракт.

Проте деякі тенденції помітні вже зараз.

Одна з них – збільшення кількості тих, хто спочатку подається на контракт. За даними Єдиної державної електронної бази України з питань освіти, на 2 серпня із 217,6 заяв, які подали абітурієнти до київських вишів, на бюджет націлилося 125,6 тисяч. Тобто, не набагато більше, ніж на контракт (хоча раніше саме на безкоштовне навчання завжди йшов основний наплив). У Дніпропетровській області з близько 42 тисяч заяв 25,1 тисяч на бюджет, у Львівській області всього подали трохи більше 92 тисяч заяв, з них на бюджет - 56,5 тисяч, решта - відразу на контракт. При цьому в багатьох регіонах зберігається традиційний розклад: більшість все ж таки спочатку намагаються вступити на бюджет. Скажімо, із 8,6 тисячі, поданих до сумських вишів, на безкоштовні відділення більше 6 тисяч. Аналогічна ситуація щодо миколаївських вузів: всього близько 5,

Аномально високий відсоток тих, хто надходить відразу на бюджет, може свідчити про те, що багато вступників йдуть за "спрощеною схемою" і відразу готові платити, зазначають експерти.

Ще одна цікава тенденція — розподіл заяв на бюджет та контракт із різних вузів. Воно дуже нерівномірне. За дивним збігом обставин особливо багато заяв на контракт у регіональних вишах, куди, як вважається, простіше вступити і де платне навчання коштує менше, ніж у іменитих навчальних закладах.

Наприклад, у Львівському національному університеті імені Франка з 31,2 тисяч поданих заяв майже 21,6 тисяч - на бюджет. У Львівській політехніці цифри становлять 29,9 тисяч та 21,5 тисяч відповідно. У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка з 29,8 тисяч заяв більшість - 19,6 тисяч - на бюджет.

А у Державному торговельно-економічному університеті кількість заяв на бюджет та контракт вже приблизно зрівнялася: 9150 та 8616. У Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій на бюджет подали близько 2600 заяв, на контракт – 2595, тобто фактично стільки ж. В Українську академію друкарства — 1,3 тисячі на бюджет, понад 1,1 тисячі – на контракт.

До Мукачівського держуніверситету подали близько 1300 заяв, з них на бюджет менше 600. У Київському університеті інтелектуальної власності з майже 1100 заяв на бюджет – лише 484.

До Івано-Франківського "Університету короля Данила" всього подали понад 1900 заяв, з яких на бюджет 306. У Чернівецькому торговельно-економічному із 442 заяв на бюджет всього 40. Тобто більшість абітурієнтів одразу ж готові платити.

Але рекордсменом у цьому списку став Вінницький інститут Державного торговельно-економічного університету: із 2327 заяв на бюджет – лише 23.

Тобто до вузів, які менше знаходяться на видноты і де вимоги до абітурієнтів нижчі, а навчання коштує дешевше, ніж у топових навчальних закладах, йдуть спочатку з прицілом на контракт. 


Заманюють ціною

До речі, у деяких великих університетах, які минулого року потрапили у скандал із "віковими"  студентами, цього року з'явилося негласне побажання до приймальних комісій мінімізувати набір потенційних ухилістів. Тому вчинити туди дорослим чоловікам, якщо вони явно не студентського віку, буде непросто. Про це нам розповіло джерело на освітньому ринку.

"Вступ зараз за мотиваційним листом, але ж лист може і не вразити приймальну комісію, особливо якщо студенту за 40. Для вишу простіше відразу йому відмовити, ніж потім потрапити в чергове розслідування журналістів", - розповіло наше джерело.

Зазначимо, що прогнози експертів про те, що виші на хвилі популярності контрактного навчання підвищуватимуть цінники, здійснюються лише частково.

За даними Держстату, цього року контракт у вишах країни подорожчав у середньому на 7,2% - до 26,8 тисяч гривень. Деякі вузи підвищили цінник суттєвіше. Львівський католицький університет – з 80 тисяч до 110 тисяч, університет "КРОК" – з 65 до 78 тисяч. У Києво-Могилянській академії підвищили ціни майже на третину. Навчання на факультеті права тут коштує 85 тисяч на рік, на факультеті інформаційних технологій – до 100 тисяч, на філологічному – до 63 тисяч на рік.

Але так дорого навчання коштує не скрізь. Для порівняння, у Мукачівському держуніверситеті, який цього року б'є рекорди за охочих навчатися за гроші, контракт коштує від 10 тисяч гривень на рік, а за 14,5 тисяч можна вчитися вже за модною спеціальністю, наприклад, менеджментом. Навчання подорожчало, але не суттєво (торік ціни стартували з 8,5 тисяч гривень на рік). У середньому у регіональних вузах рік навчання коштує 15-25 тисяч.

Про те, що вони практично не змінювали вартість контракту, розповів і відповідальний секретар приймальної комісії Харківського політехнічного університету Сергій Петров.

"Деякі вузи підвищили ціни незначно, а є й ті, хто взагалі не підвищив, розраховуючи таким чином залучити більше абітурієнтів. Фактично багато навчальних закладів відверто демпінгують, бо підготувати хорошого фахівця за такі гроші, як вартує їх контракт, просто нереально. Можна тільки надрукувати диплом", - підсумував Зайцев.

s trana.news

Додати коментар
Коментарі доступні в наших Telegram и instagram.
Новини
Архів
Новини Звідусіль
Архів