Цього року легендарному фільму «Мері Поппінс до побачення» виповниться 40 років. У ньому взяли участь такі актори як Наталія Андрійченко, Лариса Удовіченко, Альберт Філозов та багато інших. Ми вирішили покопатися в історії створення цієї картини та дізналися про неї багато цікавого.
- Фільм «Мері Поппінс, до побачення» заснований на повісті Памели Треверс. Автором сценарію став Володимир Валуцький, проте під час зйомок сценарій неодноразово змінювався. Режисер Леонід Квініхідзе знімав казку для дорослих, тому дуже здивувався, що фільм дуже сподобався і дітям.
- Спочатку Квініхідзе затвердив на головну роль Анастасію Вертинську. Однак у ході зйомок вона постійно чіплялася до персонажа, зокрема називала Мері Поппінс «дивною дамочкою», багато речей її в цьому фільмі не влаштовували. Тоді режисер вирішив попрощатися з актрисою.
- Тоді Максим Дунаєвський, який створив музику до картини, запропонував кандидатуру своєї дружини Наталії Андрійченко. До речі, за словами самого композитора, музику він писав саме під неї. Але Квініхідзе не міг уявити актрису в цій ролі, бо Андрійченко була пампушка, а Мері Поппінс він бачив витонченою. За 2 тижні Наталя схудла на 15 кг, як їй удалося це зробити досі залишається загадкою.
- Дуже несподіваним для всіх стало те, що коли Наталя Андрійченко прийшла на примірку костюмів, вони нібито були пошиті спеціально для неї, — вбрання не довелося перекроювати навіть на півсантиметра. "Я увійшла, одягла костюм і була готова", - зізнавалася Андрійченко.
- Зйомки фільму відбувалися на "Мосфільмі". Однак близькість кіностудії до житлових будинків завдавала знімальній групі чимало клопоту. Так, нерідко зйомки фільму відбувалися ночами. Помічники вдавалися до знімальної групи і заявляли, що мешканці навколишніх будинків дзвонили і вимагали припинити зйомки, оскільки заснути було просто неможливо.
- Якось журналіст поцікавився у режисера Леоніда Квініхідзе, як же йому працювалося з Наталією Андрійченко, адже тоді всі подейкували, що актриса має непростий характер. Квініхідзе відповів так: «Я працював з багатьма акторами, про яких говорили, що мають складний характер: Смоктуновський, Гурченко, Андрій Миронов, Шакуров. Якщо артист розуміє, чого від нього хоче режисер, проблем не виникає. Я завжди говорю: поганих акторів немає — бувають погані чи не дуже добрі режисери».
- Усі пісні за Наталю Андрійченко у фільмі виконала Тетяна Вороніна – дружина барабанщика гурту «Неділя» Володимира Вороніна. Дунаєвський казав, що він хотів знайти Барбару Стрейзанд: «І гадаю, що знайшов. Звичайно, вона не була схожа на Барбару Стрейзанд, але цей наповнений, ніби витягнута струна, натягнутий голос, я знайшов».
- Однак була одна проблема — голос Андрійченка не співпадав із голосом, яким співала Вороніна. Максим Дунаєвський згадував : «Наташа здійснила артистичний подвиг. Для того, щоб підвищити тембр, вона довго тренувалася, щоб він був схожий на голос Вороніної». Загалом протягом усього фільму вона говорила неприродним для себе високим голосом. Після успіху фільму Вороніна хотіла навіть стати співачкою, але згодом зрозуміла, що це величезна відповідальність. Нині вона співає у церковному хорі.
- Найдовше продовжувалися пошуки акторів на ролі дітей Бенксів - Джейн та Майкла. Режисер говорив, що потенційні юні актори мали бути працездатними, пластичними та музичними. Так, на роль Джейна затвердили племінницю балерини Майї Плісецької — Ганну, а роль Майкла дісталася синові подруги Анастасії Вертинській — Пилипу Рукавишнікову.
- До речі, у Філіпа були конкуренти, але останнє слово у виборі цього актора залишилося за Ганною, яка хотіла бачити у ролі свого екранного брата саме Рукавішнікова. Сьогодні він працює скульптором, а Ганна Плісецька у свій час танцювала в балеті, зараз же займається продюсуванням та організацією концертів.
- Філіп Рукавишніков згадував , що в школі ніхто так і не звернув уваги на його кінодебют. Можливо, саме тому він вирішив зав'язати з кіно і продовжити сімейну династію скульпторів.
- Танцювальні номери для фільму ставив дядько Ганни Плісецької та брат Майї Плісецької – Азарій Плісецький. Танцювальні рухи, представлені у картині, на той час були досить сміливими і несподіваними. Плісецький не боявся експериментувати та змішувати напрями, але при цьому він примудрявся витримати єдиний стиль усієї хореографії.
- Деякі танці були побудовані на імпровізації , тому що знімальний графік фільму стискав і на репетиції зовсім не залишалося часу. Так ось, в одній із таких сцен Наталія Андрійченко пошкодила ногу. Лікарі, оглянувши актрису, зробили висновок, що їй не можна навіть ходити деякий час. Проте Андрійченко до порад лікарів не дослухалася та продовжила зйомки. "Тільки якщо придивитися на деяких кадрах видно, що я злегка накульгую", - сказала актриса.
- Олександр Абдулов горів бажанням зіграти містера Ея і навіть брав участь у пробах. Однак творці фільму були переконані , що ця роль повинна належати дивакуватий на вигляд актору. Вони обрали Лембіта Ульфсака, який навіть нагадував Джона Леннона. Ну, а співав і говорив він голосом музиканта Павла Сміяна. До речі, на бек-вокалі пісні «Вітер змін» звучить голос Наталії Ветлицької, яка у свій час була дружиною Сміяна.
- Наталія Андрійченко зізнавалася : «Спочатку я не дуже оцінила фільм. Але тепер розумію, що моє життя після нього змінилося. Мені просто неймовірно пощастило в тому, що довелося знятися у такій картині та у такій ролі. Адже Мері Поппінс – дивовижне створення. Це зв'язок наших поколінь. Вона перекладає мову дорослих мовою дітей і навпаки».