Увійшовши в палату, лікар з жахом бачить, що доглядальниця щосили трясе хворого.
- Що ви робите? Ви з глузду з’їхали!
- Вибачте, лікарю, але я забула, що ліки, які я йому дала, треба перед вживанням збовтувати.
- А я оно із тією дівчиною за однією партою сидів, потім ми побралися, дітей понароджували.
- А потім?
- Потім? Розсадили нас.
- Моня, який все-таки гріх, що у нашої Софочки дитина народилася до весілля…
- То що тут такого? Звідки вона могла знати, коли весілля?
Я зрозумів, чому медики беруть кров із безіменного пальця. Це найслабший палець на руці, і тому він не може дати відсіч за завданий йому біль.
- Послухай, дружино, відколи ми стали давати нашому шибеникові гроші за хороші оцінки, він став носити додому тільки п’ятірки! Що ти думаєш з цього приводу?