Дивилися ми із чоловіком серіал «Дуже дивні справи» . Там є момент, коли героїня Вайнони Райдер – гарна та впевнена жінка років 40 – починає зустрічатися зі своїм колишнім однокласником. В одному епізоді той заявляє, що в школі був невдахою, зате тепер зустрічається з такою красунею. Мій чоловік хмикнув: "Так, але тепер у неї двоє дітей не від тебе". Мене це так зачепило! Я зауважила, що другий син героїні вже сам себе забезпечує. Та й взагалі не подружжя цей однокласник героїні. Конфлікт ми розвивати не стали, але осад залишився.
Боб Ньюбі та Джойс Байєрс. Очима чоловіків: красень-чоловік і відчайдушна, готова на всі розведення «з причепом».
Я вирішила розібратися, звідки ноги ростуть у такого зневажливого ставлення чоловіків до розлучених жінок з дітьми і чи насправді так потрібно самотній мамі з дитиною «сильне чоловіче плече».
Причина №1: У жінки може бути мало часу на партнера.
Особисто я зустрічала самотню жінку з дитиною, у якої стосунки із партнером закінчилися хепі-ендом. Це була звичайна жінка, з м'яким животом та ногами не від вух. Вона познайомилася з майбутнім чоловіком у акторській студії, яку водночас відвідувала і я. Але був нюанс: вона проводила там безперервно дні, залишаючи дочку на бабусю.
У мене теж була дитина та чоловік був, але я не могла стільки часу витрачати на своє хобі. Це було б некрасиво по відношенню і до чоловіка, і до сина. Зрозуміло, що у багатьох самотніх жінок немає можливості прилаштувати дітей на вихідні няні чи родичам, а значить, і часу на спілкування з партнером вони будуть обмаль.
Причина №2: Жінки часто не допускають нових чоловіків до виховання дітей. Якщо чадо вже розпещене мамою та бабусею, впоратися з ним буває непросто.
У мого чоловіка є добрий друг, який зійшовся з молодою жінкою. Вона мала доньку років 6–7. Так от, дівчинка його повністю ігнорувала, на м'які прохання щось зробити репетувала: «Ти мені не батько!» При цьому знаходила підтримку у мами, яка вимагала не втручатися у виховання її дитини. Заради справедливості слід зауважити, що вони не розійшлися, у них навіть народилася спільна дитина, але далеко не кожен чоловік буде готовий терпіти хамство чи неприкриту дитячу ненависть.
Причина № 3: У суспільстві зберігається зневажливе ставлення до одиноких жінок.
Мені було 25–26 років, коли я випробувала таке на собі. Якось увечері я поверталася додому із 2-річним сином. Ми спокійно йшли на зупинку, коли нас наздогнав якийсь тип. Він одразу почав до мене клеїтися. Дивлячись на мене з мерзенною усмішкою, сказав: «Куди така красуня йде? Папки, мабуть, і ні?»
Ми з чоловіком тоді не були розписані — каблучки на моїй руці, відповідно, не було. Щоб швидше закінчити спілкування з цим типом, я як могла його переконала, що папка є, іншого нам не треба. Після цього він ще якийсь час йшов за мною, але потім на щастя відстав. А я зрозуміла, що чоловіки, мабуть, переконані, що самотня жінка з дитиною готова вішатися на будь-якого дива у штанах, варто лише тому поманити пальцем.
Крім того, багато чоловіків не хочуть витрачати час та гроші на чужих дітей. Причому після розлучення для деяких навіть рідна дитина може стати «чужою». Відверто кажучи, не всі навіть про себе подбати самі можуть.
Щоб до кінця розібратися в цьому питанні, я вирішила розпитати знайомих чоловіків, чи вони в принципі розглядають стосунки з самотніми жінками «з причепом». Написати запропонувала у особисті повідомлення, але дати чесну відповідь. Далеко не всі зважилися навіть на це, але кілька сміливців все ж таки знайшлося.
Віталій: «Раніше я міг би розглянути для серйозних стосунків жінку з однією дитиною. Із двома — ні. Тепер, маючи досвід, я розумію, що для сім'ї обирати потрібно без дітей. Причин кілька, і вони скоріше егоїстичні.
По-перше, жінка через дитину не зможе повністю присвятити себе чоловікові, вона почуватиметься на других ролях. По-друге, виховувати їй свою дитину вона теж не дозволить. Для чоловіка чужа дитина не стане рідною, а вона сама не стане рідною для жінки. Утримувати сім'ю, в якій не до кінця володієш ситуацією, некомфортно.
Крім того, у мене виникло б питання, чому жінка залишилася одна з дитиною. Вона ж має бути хранителькою сім'ї? Одна річ, якщо вона вдова, а інша — якщо причина її легковажності та жаги до нових пригод».
Роман: «Раніше б не став зустрічатися з розлученою жінкою, бо вважав би її дитину наче зайвою, хотілося саме своєї. Та й через дитину жінці довелося б часто перетинатися з колишнім чоловіком, що мені не подобалося б. Але згодом моя думка змінилася. Невдалі шлюби трапляються, а розлучені жінки, як і всі, гідні щасливої родини».
Євген: «Мені не до вподоби саме поняття „причіп“. Діти – це класно. Але стосунки з жінкою без дітей та з дітьми – це різні речі. А взагалі немає сенсу думати про такі речі, адже гормони кохання запускаються неусвідомлено».
Безумовно, є чимало жінок, які справді хочуть серйозних стосунків. Але вистачає і тих, кому це не дуже потрібно.
Наприклад, одна моя подруга заробляє добре. Вона дуже гарна та господарська жінка, вдома у неї завжди ідеальний порядок. Живе із донькою 7 років. Кілька місяців тому почала зустрічатися із хлопцем. Так от, вона мені зізналася, що, незважаючи на те, що з ним їй добре, вона вже не хоче з'їжджатися, виходити заміж і ось це все. Їй вже комфортно жити вдвох із донькою. А з чоловіками дуже часто приходять і додатковий клопіт по господарству, і зайва робота на кухні, оскільки досі чоловіки витрачають у 2 рази менше часу на роботу вдома, ніж жінки.
Копаючись у лабіринтах пам'яті, я згадала, що зустрічала за своє життя як мінімум 4 чоловіки, які одружилися з жінками з дітьми. Причому у двох випадках вони були молодшими за своїх обраниць. Однак був важливий аспект: життя цих жінок не оберталося виключно навколо їхніх дітей , у них були свої інтереси та хобі. І, як правило, був хтось, хто міг доглянути дитину.
На мій погляд, основна проблема не в тому, що у розлученої жінки немає шансу на стосунки, коли люди закохуються один в одного, вони рідко звертають увагу на минулий досвід. Проблема в тому, що в суспільстві зберігається убоге ставлення до розлучених жінок як до ущербних, а до їхніх дітей як до баласту. Причому його нерідко підтримують як чоловіки, а й самі жінки.
Будь-яка дитина у світі заслуговує на любов, а розлучена жінка — це просто жінка з деяким досвідом у подружніх відносинах. Якщо вона при цьому шукає нові стосунки, значить вона смілива, відкрита новому, вміє виправляти помилки та прощати старі образи.
Благо у світі вистачає людей, які неупереджено дивляться на стосунки з розлученими жінками та чоловіками з дітьми. Залишається сподіватися, що згодом їх побільшає.