Тема двійників, або доппельгангерів, дуже популярна у кіно та літературі. За прикладами далеко не треба ходити: «Шинель» Миколи Гоголя, «Веселий куточок» Генрі Джеймса, «Чужак» Стівена Кінга; фільми «Чорний лебідь», «Ворог», «Ми». Як правило, у подібних творах доппельгангер втілює несвідоме героя або темну сторону особистості.
Ми знову переконалися в тому, що реальне життя буває навіть крутішим за кіно. Розповіді людей, які зустріли своїх двійників, яскраве тому підтвердження.
Я одного разу побачила себе. Це було моторошно! Вона сиділа на пасажирському сидінні в машині, що стояла на світлофорі, і дивилася на мене впритул. А я підходила до цього світлофора на ватяних ногах, серце билося, думала, що не дійду. © Tenistaya3308 / Pikabu
Це був мій перший рік у коледжі. У їдальні якийсь хлопець вигукнув моє ім'я. Я був без поняття, хто це, але підійшов привітатись. Ми почали розмовляти, і я все більше заплутувався. Хлопець явно був радий бачити мене, але я його взагалі не пам'ятав. І тут він спитав, як мені та вечірка у суботу. Я не зрозумів, про що мова, а мій співрозмовник порвав, мовляв, ще б я не пам'ятав, як танцював на столі.
Під час розмови ми з'ясували, що в іншому коледжі навчається першокурсник з таким самим ім'ям, як у мене, ще й схожий на мене як дві краплі води. Сподіваюся, у мого двійника, який танцює на столах, все гаразд. © PavementBlues / Reddit
Когда мне было 20 лет, однажды в магазине я встретилась взглядом с девочкой лет 12. Она резко остановилась передо мной. Я тоже опешила и встала как вкопанная. Дело в том, что это была я в 12. Как будто попала в прошлое и смотрюсь в зеркало. До сих пор помню эти ощущения. Секунды 3 мы смотрели друг на друга, а потом разошлись в разные стороны. Не знаю, как она, но я не оглянулась. © Gula Skazka / AdMe
Это было лет 20 назад. Ехала как-то моя мама в маршрутке, и тут, по ее словам, захожу я. Она давай меня подзывать, а я делаю вид, что не знаю ее. Мама поняла, что ошиблась, но на этом история не закончилась. Через месяц она звонит и говорит, чтобы я срочно включил телевизор.
Там шла передача про ночные движухи города, и в заставку к этой передаче попал тот парень из маршрутки. У меня аж сердце в пятки ушло. Там реально стоял я и общался с 2 дамами. Только вот одежду такую я никогда не носил, этих дам не знал и на подобном мероприятии никогда не был. © Kapquest / Pikabu
Однажды заметила краем глаза в толпе девочку лет 8, которая выглядела точь-в-точь как я в детстве. Я даже думала, что в какой-то временной сдвиг попала и мой двойник из прошлого предупреждает меня об опасности. © Ofigela / Pikabu
Приятель однажды видел моего двойника в KFC. На нем даже был такой же свитер, как у меня в тот день. И это, мягко говоря, жутко. Это точно не мог быть я, потому что я не ем в KFC, к тому же я был на работе. Когда мой друг показал мне фотографию того парня, я подумал, что он ее отфотошопил! © Miserable-Wish / Reddit
После школы моя мама поехала поступать в другой город. В общаге мест нет. Ей дали адрес бабули, принимавшей студентов. Мама пришла с чемоданом, зовет хозяйку. Выходит бабуля и давай ее крыть, мол, чего приперлась с чемоданом, довела родителей. Мама в слезы. И тут подходит девушка — точная копия моей мамы! Внучкой оказалась бабуле этой. Даже родинки на том же месте! Бабуся креститься начала... В общем, все встало на свои места. Бабуля маму приютила. И мама говорит, что они подружились и очень весело потусили с той «двойняшкой». Но недолго. Мама провалила экзамен и уехала домой. © tanya.i / Pikabu
Мій улюблений дядько помер, коли мені було 10. Приблизно через місяць після похорону я грав у дворі перед будинком і побачив людину в робочій сорочці та з бейджиком. Я не зміг розібрати ім'я на ньому, але та людина виглядала як мій дядько! Я буквально вріс у землю від страху, поки він проходив повз. Прийшовши до тями, я побіг у дім і визирнув у вікно, але його вже й слід застудив. Не знаю, що це було. 27 років минуло, а досі згадую. © llamadrama83 / Reddit
Бачила копію двоюрідного брата, тільки на кілька років молодшого: братові було років 10, а копії — не більше 7. Вони обидва переїхали до нового будинку, і там всі дивувалися їхній схожості. © Elhana Majer / AdMe
Якось виходив із офісу і помітив, що за мною спостерігає якийсь мужик. Коли повернувся, він пішов за мною. Я ввійшов у ліфт, чоловік притримав двері та поманив мене. Попросив показати моє посвідчення, а потім вийняв з папки фотографію. Чоловік на ній був моєю копією – аж до великих вух. Виявилося, що ця людина розшукувалася поліцією. © David Evans / Quora
Коли мені було 15, пам'ятаю, подружки побачили мене якось у магазині і дуже здивувалися, бо щойно бачили мене в іншому одязі на стадіоні. Пізніше мама скривджено заявляла, що кликала мене на вулиці, а я не обернулася. Зрештою я побачила цю дівчинку. Чи не двійник, але прямо дуже схожа на мене. © Жебрак духом вареник / AdMe
У моїй школі була така ситуація. На вступні іспити прийшли дві ідентичні дівчатка, ми думали, що близнюки, але виявилося, що до цього моменту вони навіть не були знайомі один з одним. © Марі Олександров / AdMe