У понеділок, 13 червня, група миколаївських активістів навідалася до регіонального відділення Фонду державного майна по Миколаївській області. Приводом для візиту стала водно-спортивна база «Спартак», яка ще торік за рішенням суду була передана у власність держави, однак досі не визначено організацію чи установу, яка могла б узяти цей об’єкт під свій контроль і забезпечити там хоча б мінімальний порядок.
Координатор громадського руху з порятунку спортивної бази Ігор Фінкельштейн зачитав звернення, у якому зазначалося, що «з жовтня 2012 року громадськість ініціювала і вела боротьбу за повернення дитячої спортивної бази на Бузькому бульварі, 16 у місті Миколаєві у власність громади». 10 червня 2015 року було ухвалене «історичне рішення про право власності на ВСК “Спартак”». Миколаївська облдержадміністрація неодноразово зверталася до Фонду держмайна України з проханням передати унікальну спортивну базу у своє управління, однак досі рішення не ухвалене: не виготовлено технічний паспорт, не проведено державну реєстрацію. Через відсутність охорони спорткомплекс систематично розграбовується.
«Така злочинна бездіяльність посадових осіб Фонду державного майна України може призвести до повного знищення унікальної спортивної споруди з єдиним в Україні трампліном для стрибків фристайлу у воду», - йшлося у зверненні. У зв’язку з тим, що «ситуація, яка склалася, викликає гостру соціальну напругу та значний суспільний резонанс», керівництву регіонального відділення запропонували протягом 24 годин виконати одну з двох вимог: або підписати договір із ДЮСШ, який передбачав би зберігання об’єкта з правом його використання (раніше РВ ФДМУ пропонувало школі взяти об’єкт на зберігання без права використання), або забезпечити прибуття до Миколаєва посадових осіб Фонду держмайна України з правом підпису. У разі невиконання вимог активісти пригрозили почати безстрокові акції протесту.
Діалог з активістами вів перший заступник начальника регіонального відділення Олег Сокол. Він пояснював, що рішення суду – це ще не остаточне вирішення питання, адже потрібен час для його виконання. Наразі цей час витрачається на збір необхідних документів, які дозволять оформити передачу об’єкта відповідно до вимог законодавства.
- Довіреність, яка була видана регіональному відділенню, включала лише один пункт – провести реєстрацію цього об’єкта. Для проведення реєстрації необхідний технічний паспорт БТІ, оскільки попередні власники об’єкта цей документ не передали. У зв’язку з цим було укладено договір із БТІ, і зараз проводиться робота зі створення технічного паспорта, - пояснив Олег Сокол причину затримки.
За його словами, регіональне відділення зверталося до облдержадміністрації з проханням рекомендувати організацію, яка могла б виконувати функції зі збереження об’єкта. У відповідь було рекомендовано спортивну школу. Регіональне управління підготувало договір про зберігання без права використання та направило його керівництву школи, однак там підписувати документ відмовилися. У результаті склалася ситуація, коли об’єкт ще не зареєстрований, але й охороняти його фактично нікому.
За словами Сокола, роботи БТІ мають завершитися наприкінці червня. Після отримання технічного паспорта регіональне відділення зможе зареєструвати об’єкт. Після цього питання перейде до центрального апарату Фонду держмайна в Києві. Там підготують проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України щодо визначення органу, який здійснюватиме управління об’єктом.
Ігор Фінкельштейн показав фотографії, які демонструють нинішній стан спортивної бази, і попередив: якщо питання не буде вирішене негайно, відповідальність за руйнування ляже, зокрема, і на регіональне відділення, яке, на його думку, затягнуло з вирішенням проблеми.
- Позавчора я був на об'єкті. Проганяв підлітків із вишки для фрістайлу. Це об'єкт підвищеної небезпеки. Якщо трапиться така ситуація, як на 3-й Слобідській, де дитина загинула, впавши з будівництва, ви нестимете за це відповідальність чи хтось інший?! Це не просто технічне питання! Ми вже людськими життями граємо! - не витримував Фінкельштейн, уточнивши, що активісти, які прийшли на зустріч, налаштовані дуже серйозно. - Якщо ви не можете вирішувати питання самі, давайте викликати людину з Києва, яка має право підпису. З губернатором зустрічатимемося, з громадськістю і вирішуватимемо...
Член громадського руху Вікторія Щербань, виступаючи від імені всього колективу спортивного об’єкту, теж ділилася наболілим:
- Ми хочемо вже бути закріпленими за якоюсь школою, щоб вона господарювала. Тоді підуть кошти, буде охорона, і наше спортивне життя увійде в нормальне русло. А сьогодні незрозуміло що відбувається: якась приватна структура збирає там гроші, а діти фактично на правах бідних родичів.
Про можливість переведення об’єкта під «заступництво» школи спортсмени спілкувалися і з її директором Віктором Титаренком. Однак той пояснив, чому він не хоче брати цей об'єкт на баланс установи – він просто «знає, чим все це обернеться». Спортсмени в цьому його не підтримали, але принаймні зрозуміли.
- Є «друзі», яким дуже не подобається, що базу повернули державі. І ці люди ставитимуть палиці в колеса, шукатимуть привід, щоб завадити. Є договір, де зазначено лише зберігання. Але почнуть писати, що його використовують де тільки можна, та ще й вигадають, що це саме Титаренко там збирає гроші, і Садовський, і вас ще припишуть до цього, - попереджала Сокола активістка.
Вона згадала про довіреність, видану Соколу його київським керівництвом, і пропонувала формулювання «зберігання без права користування», яке в ньому фігурує, замінити на інше, де вже буде прописано, що цей об’єкт школа має право використовувати.
Фінкельштейн, у свою чергу, почав показувати Соколу інші звернення – ті, які направляв до Фонду держмайна голова Миколаївської ОДА Вадим Меріков, починаючи з листопада 2015 року. У цих зверненнях говорилося, що хоч об'єкт і передано у власність держави, незрозумілим залишається орган, якому належить ним керувати, та містилося прохання передати цей об’єкт на баланс Миколаївської ОДА. Фінкельштейн показував копії цих документів – як свідчення того, що обласна влада порушувала питання водно-спортивної бази ще минулого року, а Фонд держмайна не зробив жодних спроб для його вирішення.
Але Олег Сокол говорив, що документ, який неодноразово направляла до ФДМУ Миколаївська облдержадміністрація – це своєрідна «заява про наміри», і для передачі на баланс одного цього документа недостатньо. Для того, щоб Фонд держмайна міг звернутися до Кабінету міністрів з проханням прийняти рішення про визначення органу управління, потрібно кілька документів: техпаспорт, на який Фонд держмайна чекає з БТІ, свідоцтво про реєстрацію, яке ФДМУ оформить у реєстраційній службі після того, як отримає цей техпаспорт, технічне обґрунтування та звернення нового власника – точніше органу влади або установи, яке готове взяти об’єкт під своє управління. Коли пакет документів буде зібрано, його відправлять до Фонду держмайна, а той уже, у свою чергу, звернеться за дозволом до Кабміну.
У активістів виникла підозра, що якраз на стадії вирішення у Києві питання може знову «повиснути» – адже незрозуміло, скільки часу цей пакет документів пролежить «на підписі» в київському апараті Фонду держмайна, і скільки часу буде потрібно на його узгодження з КМУ. І хоча Сокол стверджував, що у Києві це питання вирішуватись довго не буде, все одно був змушений визнати: як і коли це питання вирішиться, йому невідомо.
Треба сказати, що під час зустрічі з Олегом Соколом активісти неодноразово висували йому одну й ту саму вимогу – дзвонити до Києва та просити, щоб приїхав «хтось, хто уповноважений вирішувати такі питання». Після того, як вимога про дзвінок до Києва була озвучена вже вп’яте чи вшосте, Олег Сокол чинити опір не став – і повів усіх до свого кабінету, де є внутрішній зв’язок.
У центральному апараті йому відповіли, що начальника ФДМУ Білоуса на місці немає, а його перший заступник Парфіненко проводить нараду. Було вирішено, що Сокол передзвонить їм за півгодини, проте активісти, які перебували в його кабінеті, заявили, що чекатимуть і нікуди з приміщення регіонального відділення не підуть.
Якийсь час вони справді перебували у приміщенні, проте пізніше Сокол передав їм те, що йому сказали у Києві: у керівництва Фонду держмайна зараз дуже щільний графік, і кидати всі свої справи заради того, щоб приїхати до Миколаєва, вони не будуть. Активісти пішли, але обіцяли повернутися – як мінімум наприкінці червня, коли БТІ повинна буде оформити та передати до РВ ФДМУ техпаспорт на водно-спортивну базу.