Мені 26 років. Сьогодні ходила до басейну з колегами. Ми досить добре і тісно спілкуємося, але бачимося в основному лише на роботі. Більшість з них на кілька років старша за мене, у деяких є діти. Ми всі були одягнені в бікіні і чудово проводили час. Рівно до того моменту, поки одна з колег ні з того ні з сього не заговорила про мою фігуру.
Вона зробила щирий комплімент щодо мого тіла. Це було дуже приємно, я навіть почервоніла. Я теж вважаю, що я в добрій формі. Я щодня гуляю з собакою, раніше була танцівницею і танцювала 7 днів на тиждень. Відколи влаштувалася до лікарні, у мене вже не так багато часу на танці. Та й об'єктивно я вже не в такій формі, як раніше. І все-таки я, як і раніше, струнка і досить мускулиста, особливо ноги.
Але тут втрутилася інша колега: «Ну так, гарна постать, ти ж не народжувала...» Інші тут же підключилися і заголосили, мовляв, до вагітності завжди простіше, тож у моєму тілі немає нічого особливого.
Знаєте, спочатку я вирішила нічого не відповідати, бо тема якась незручна. Але вони ніяк не вгамовувалися, тому я все ж таки парирувала: «Взагалі, відсутність дітей не гарантує точеної фігури. Так само, як і наявність дітей не означає, що тілу та фігурі автоматично хана».
Ох, що тоді почалося! Колеги буквально розлютилися. Вони заявили, що я принижую їхню материнську працю і применшую вплив вагітності на жінок. І що я досить швидко поміняю свою думку, коли народжу, а від моїх підтягнутих ніг не залишиться й сліду.
На це я вже нічого не стала відповідати, і решта дня пройшла з відчутною напругою в повітрі. Як вважаєте, я не права, що висловила свою думку?
Історія жінки викликала бурхливу реакцію у коментарях. Однак не породила дискусію: практично всі стали на її бік і зазначили, що колеги повелися по-хамськи.
Миловидну зовнішність взагалі можна назвати свого роду прокляттям для жінки. Адже крім компліментів і захоплених поглядів до неї додається море проблем у вигляді одружених і заздрісних подруг.