Нове дослідження японських геологів пропонує несподівану відповідь: саме хімічне середовище ранньої планети — з надлишком нікелю та сечовини — свідомо стримувало розквіт ціанобактерій, які виробляють кисень. Робота, опублікована в Communications Earth & Environment, демонструє, як навіть дрібні хімічні зрушення могли кардинально змінити хід еволюції.
Мікроелементи, такі як нікель і сечовина, контролювали цианобактерії, затримуючи бум кисню на Землі. Джерело: «201 208 Cyanobacteria» від DataBase Center for Life Science (DBCLS)
Близько 2,4 мільярда років тому на Землі відбулася Велика киснева подія (Great Oxidation Event, GOE) — перше масове збагачення атмосфери киснем, яке створило умови для появи складного життя. Але чому цей процес затримався майже на мільярд років після появи фотосинтезу? Команда під керівництвом Ділана Ратнаяке з Університету Окаяма з’ясувала, що високі концентрації нікелю — продукт інтенсивного вулканізму — та природно утворена сечовина могли гальмувати розмноження ціанобактерій в океанах.
Мікроелементи та сполуки в древніх океанах сприяли переходу до кисневої Землі. Джерело: д-р Ділан М. Ратнаяке з Університету Пераденія.
У лабораторних умовах дослідники змоделювали середовище Архаю, синтезували сечовину з амонію, ціаніду та заліза під дією ультрафіолету, а потім вирощували культури Synechococcus sp. Результати показали: надлишок нікелю та сечовини суттєво знижував темпи росту клітин. Коли вулканічна активність зменшилася, рівень нікелю впав, а сечовина стабілізувалася — це й запустило кисневу революцію.
Науковці наголошують, що розуміння таких механізмів має значення не лише для історії Землі, а й для пошуку життя на інших планетах. «Якщо ми знаємо, що саме стримувало кисень на Землі, ми можемо краще розпізнавати біосигнатури в інших світах», — зазначає Ратнаяке. Дослідження показує: еволюція — це не лише біологія, а й тонка хімія, здатна змінити планету.