Такі звичні для кожної людини речі, як ранковий душ, яєчня на сніданок та ароматна кава, для астронавтів далека мрія.
Адже в умовах мікрогравітації на МКС подібні речі неможливі. Проте космічні технології та знання фізики все ж дозволяють випити філіжанку кави зранку навіть на МКС.
Астронавтка Європейського космічного агентства (ESA) Саманта Крістофоретті показала, як це відбувається. А вчені пояснили космічну технологію та її значення для науки.
Маловідомий факт, але на борту МКС була справжня кавоварка — машина ISS-presso, яку розробила компанія Lavazza. Вона провела у космосі понад два роки, щоб забезпечити астронавтів свіжою кавою. Проте навіть із вдосконаленою конструкцією ISSpresso каву все одно наливають у спеціальний пакет для пиття.
Наразі напій постачається космонавтам у готовому вигляді в тюбиках. Космонавти можуть додати гарячу воду у алюмінієвий пакет, попередньо наповнений ліофілізованою (сухо замороженою) кавою, молоком і цукром.
Ця чашка використовує ефект поверхневого натягу рідини та капілярний ефект для утримання рідини та її доставлення людині для споживання.
Торкаючись губами краю чашки, створюється "капілярне з’єднання", втягуючи рідину в рот приблизно так само, як паперовий рушник вбирає воду.
Відправка чашок у космос мала на меті не лише зробити ранок астронавтів приємнішим, а й була частиною серйозної науки. Та сама фізика, яка допомагає наливати каву з чашки до рота, впливає на всі рідини, як на Землі, так і в космосі.
Крім того, експерименти, проведені на космічній чашці, допоможуть запобігти катастрофам під час майбутніх далеких космічних подорожей, таких як подорож на Марс.
За допомогою космічної чашки астронавтка Крістофоретті змогла без труднощів випити свій ранковий напій, навіть пролітаючи зі швидкістю 27 600 км/год на висоті 420 км над найближчою кав’ярнею.