В Україні діє база МВС для перевірки IMEI, але експерти кажуть, що потрібна системна боротьба з корупцією на митниці. Технічні рішення безсилі без подолання нелегального імпорту.
В Україні існує база Міністерства внутрішніх справ, яка дозволяє користувачам перевіряти свої пристрої за IMEI-кодом, проте, за словами експертів, для ефективної боротьби з "сірим" ринком технічних рішень замало − потрібна системна протидія корупції та нелегальному імпорту, насамперед на митниці, пише УНН.
Міжнародний ідентифікатор мобільного обладнання (IMEI) − це унікальний 15-значний номер, який присвоюється кожному мобільному пристрою (телефону, планшету, модему тощо) під час виробництва. Цей код дозволяє точно ідентифікувати телефон у мережах GSM та UMTS, а також використовується для блокування втрачених або викрадених пристроїв.
IMEI − це унікальний номер, який ставиться заводом-виробником. Позбутися його складно, окремі компанії намагаються вести таку діяльність, одна зазвичай довго не існують
На платформі Міністерства внутрішніх справ України працює розшукова база мобільних телефонів, яка постійно оновлюється. Для перевірки пристрою користувачам потрібно ввести IMEI-код − це дозволяє з’ясувати, чи перебуває телефон у розшуку. Дізнатися IMEI можна, набравши на телефоні *#06#, у налаштуваннях або на корпусі пристрою.
За словами Корсуна, деякі виробники електроніки, зокрема компанія Apple, вже використовують IMEI не лише для смартфона загалом, а й для окремих комплектуючих. Це означає, що на iPhone неможливо встановити запчастини від краденого пристрою − потрібні лише оригінальні деталі. Водночас така практика наразі характерна лише для великих компаній, тоді як китайські та деякі інші виробники поки що ігнорують подібні стандарти.
В Україні з 2009 року загальний облік IMEI вів Український державний центр радіочастот. База ділилася на "білий" список (легальні пристрої), "сірий" (потребують перевірки) та "чорний" (заборонені або викрадені телефони). Проте у 2014 році через зміни в законодавстві обов’язковий облік IMEI було скасовано. Це призвело до зростання "сірого" імпорту та зниження надходжень до бюджету − так, за перші пів року після зупинки системи бюджет отримав лише 700 млн грн, тоді як у 2013 році − 1,3 млрд грн.
Водночас за словами кіберексперта Костянтина Корсуна, технічні ініціативи не можуть замінити системну роботу правоохоронних і контролюючих органів. Він наголошує, що заходи з контролю ринку навряд чи дадуть реальний ефект без усунення основних проблем — масштабного нелегального імпорту та корупції на митниці. Навіть найсучасніші IT-рішення не змінять ситуацію, якщо не вирішувати глибинні проблеми, а посилення регулювання часто лише ускладнює життя громадянам, тоді як зловмисники швидко знаходять нові способи обходу правил.
Головні причини контрабанди − це корупція на митниці, корупція на кордоні. Без усунення цих проблем ситуація не зміниться. Навіть найсучасніші IT-рішення не допомагають, якщо не лікувати першопричину. (…) Якщо ви йдете до лікаря, і у вас щось болить, вам можуть обробити уражене місце йодом і накласти пов'язку. Але якщо не з’ясуєте, що є джерелом проблеми, лікуватися доведеться все життя