Науковці зрозуміли, як саме у Всесвіті формуються найважчі хімічні елементи, включно із золотом, платиною та ураном. Команда з Flatiron Institute у Нью-Йорку довела, що так звані гігантські спалахи магнетарів — надзвичайно магнітних нейтронних зірок — можуть бути тими космічними кузнями, в яких і утворюються ці елементи. Один такий спалах, за розрахунками, може створити масу важких елементів, еквівалентну цілій планеті.
Важкі елементи, які формуються шляхом так званого r-процесу (раптового захоплення нейтронів), раніше пов’язували з надновими або зіткненнями нейтронних зір. Але такі події трапляються рідко і надто пізно у хронології Всесвіту, аби пояснити походження елементів у ранніх галактиках. Спалахи магнетарів, навпаки, можуть відбуватись значно раніше, і саме це робить їх ключовим кандидатом на джерело важких елементів.
Поштовхом для моделювання стала подія 2004 року — спалах від магнетара SGR 1806−20. На той час її не вважали чимось надзвичайним, доки не з’ясувалося, що енергія цього спалаху була приблизно в тисячу разів потужніша, ніж звичайні подібні викиди. Модель, створена командою на чолі з аспірантом Колумбійського університету Анірудом Пателем, ідеально підходила для пояснення цього явища. За їхніми оцінками, той спалах створив близько 2×10²⁴ кг важких елементів — масу, приблизно рівну Марсу або 27 Місяцям.
Цей прорив допомагає пояснити походження близько 10% важких елементів у нашій галактиці. Проте походження решти 90% залишається невідомим. Вчені не виключають, що існують і інші механізми утворення важких елементів, які досі не виявлені.
Наступним етапом досліджень стане місія NASA Compton Spectrometer and Imager, запланована на 2027 рік, яка дозволить виявити нові спалахи магнетарів і глибше зрозуміти механізми утворення складної матерії у Всесвіті. Як зазначив Патель, це одне з найфундаментальніших питань про походження складних речовин у космосі — загадка, яку наука тільки починає розкривати.