Археологи знайшли докази того, що неандертальці та Homo sapiens не лише співіснували, а й активно взаємодіяли між собою. Про це свідчать нові відкриття у печері Тіншемет у центральному Ізраїлі, описані в журналі Nature Human Behaviour.
Дослідники виявили подібні кам’яні знаряддя, спільні поховальні практики та сліди червоної охри, яка імовірно використовувалася для розпису тіла чи маркування групової ідентичності. Це свідчить, що між двома видами відбувався не лише контакт, а й обмін знаннями, технологіями та елементами культури. «Наші дані показують, що взаємодія між людьми була фундаментальною для культурних і технологічних інновацій протягом історії», — зазначив керівник дослідження Йоссі Зайднер.
Особливою знахідкою стали групові поховання, які виглядають як перші впорядковані кладовища в історії. У могилах археологи знайшли кам’яні знаряддя, кістки тварин та залишки охри. Це вказує на зародження символічних ритуалів і, можливо, віри в потойбічне життя.
Науковці підкреслюють, що поряд із кооперацією існувала й конкуренція за ресурси та територію. Однак у сприятливих кліматичних умовах Леванту близько 110 тисяч років тому відбувалося активне змішування груп, що сприяло появі своєрідного культурного «мозаїчного» середовища.
Ці відкриття змінюють уявлення про давню історію. Неандертальці не лише передали людству свої гени, а й, імовірно, вплинули на формування перших уявлень про спільність, ритуали та символіку. Це підкреслює, що рушійною силою розвитку людства була не стільки конкуренція, скільки здатність вчитися одне від одного й передавати знання.