Вона постраждала внаслідок рідкісного, але часто смертельного ускладнення під час пологів.
Американка прокинулася, не пам'ятаючи, що народила трійню. Як виявилося, вона пережила клінічну смерть під час пологів.
Про це пише Daily Star.
Клінічно мертва протягом майже години після рідкісного і часто смертельного ускладнення пологів, відомого як емболія навколоплідними водами (ЕНВ), 30-річна Маріса Крісті перебувала в лікарні для планового кесаревого розтину. Усе здавалося нормальним, аж поки їй раптом не стало зле.
"Лікарі витягли всіх трьох дітей. Вони поклали їх мені на живіт, щоб зробити перетискання пуповини. Мої руки злетіли догори і в цей момент моє серце зупинилося", - розповіла вона виданню Today.
Коли вона ожила, її чоловік Ділан повідомив їй новину про здорову трійню, яка приєдналася до їхнього чотирирічного сина. Маріса була приголомшена: "Я була абсолютно налякана... Як я могла не пам'ятати, що народила своїх дітей?".
Подружжя намагалося завагітніти протягом двох років і почало використовувати уколи, що спричиняють овуляцію. Після першого ультразвукового дослідження було зроблено припущення про можливість народження двійні або навіть трійні. "Вони сказали: "Ми майже впевнені, що це двійня. Можливо, ховається третій", - пригадала Маріса, зізнаючись, що "плакала більшу частину того місяця" при думці про те, що їй доведеться виховувати чотирьох дітей.
Вагітність Маріси була фізично складною, вона часто почувалася "дуже погано". Незабаром подружжя виявило, що в однієї з їхніх трійнят була двійня, яка не розвинулася, що вимагало внутрішньоутробної процедури, повідомляє Mirror.
Маріса розповіла: "Наша дитина С ділила мішок з близнюком, але у цього близнюка ніколи не було серцебиття", і лікарям довелося видалити рештки, тому що зменшений кровотік "створював занадто велике навантаження на серце дитини С". Це було трохи страшно.
На 33 тижні вагітності вони прибули до Медичного центру Меморіалу Германа Вудлендса на північ від Г'юстона для планового кесаревого розтину. Докторка Ембер Семюел, її лікарка з медицини матері та плоду, успішно прийняла пологи. Однак доктор Рікардо Мора, анестезіолог, помітив, що у неї почалися судоми. "Вона була практично сірою", - пригадав він. "Я знав, що сталося щось жахливе".
Минулий досвід роботи з іншою матір'ю, яка мала важку алергічну реакцію на амніотичну рідину після пологів допоміг йому визначити, що відбувається, що дозволило йому діяти швидко. Описавши ситуацію як "досить катастрофічну", доктор Мора сказав, що такі випадки "у 80%, 85% смертельні". Він оголосив синій код для негайної допомоги, і медики кинулися до кімнати, щоб спробувати врятувати Марісу. Доктор Мора додав: "Вона не дихала. Ми почали серцево-легеневу реанімацію, тому що у неї не було пульсу".
"Вона фактично втратила, як ми вважаємо, весь об'єм крові. Ми замістили їй об'єм крові. Отже, протягом 45 хвилин вона була клінічно мертвою", - розповів доктор Мора.
Під час перебування в реанімації Маріса страждала на неконтрольовану кровотечу з матки, що призвело до ухвалення рішення про її видалення. "Ми намагалися реанімувати її і не допустити гістеректомії", - сказав доктор Самуель, додавши, що оперувати її було надзвичайно ризиковано.
Маріса залишалася непритомною протягом тижня під дією седативних препаратів, а доктор Мора регулярно відвідував її, сподіваючись на будь-які ознаки поліпшення. Він сказав: "Ви можете зробити найкращу у світі СЛР, але якщо ви не забезпечите достатній приплив крові до мозку, по суті, вони будуть живі, але з ушкодженням мозку. Мені потрібно було, щоб вона жила, щоб виховувати своїх дітей. Тож для мене це була особиста справа".
На щастя, Маріса почала показувати ознаки одужання, і її поступово відключили від дихального апарату та EКMO. Однак, прокинувшись, вона почувалася дезорієнтованою і ніби пережила дуже яскравий сон протягом всієї вагітності.
Після усвідомлення того, що вона народила трійню, біль від відкритої рани, яку не лікували, щоб уникнути подальших операцій, почав посилюватися. "Біль, який я відчувала, мені здавалося, що це не може бути несправжнім. Це перша дуже послідовна думка, яку я пам'ятаю", - розповіла вона.
Перша зустріч з новонародженими Шарлоттою, Кендалл і Коллінз була "дуже сюрреалістичною". "Пам'ятаю, я подумала: "Я не знаю цих дітей. Це дуже дивно. Відчуття, що вони не мої. Їм було вже більш ніж тиждень, коли я з ними познайомилася. Мені знадобилося трохи часу, щоб налагодити з ними зв'язок", - зізналася вона.
Однак малюки впізнали свою маму, оскільки персонал лікарні накрив Марісу дитячою ковдрою, коли вона перебувала в реанімації, щоб вони могли познайомитися з її запахом. Вона також контактувала з ними, поки була непритомна.
Маріса розповіла: "Вони відчували, що я їхня мама. Вони реагують на мене, коли я розмовляю з ними, на відміну від інших людей".
Повернувшись додому, вона провела більшу частину часу, відновлюючись у кріслі у їхній вітальні. Розмірковуючи про свій шлях, вона поділилася: "Я почуваюся дуже відірваною від того, ким я була раніше, я стала сильнішою, але я також дуже змінилася, тому що пережитий травматичний досвід змінює те, як ти дивишся на речі".
Тепер ця горда мама має намір поширювати інформацію про емболію навколоплідних вод (ЕНВ), щоб допомогти іншим матерям. Висловлюючи свій намір, вона додала: "Це рідко, але трапляється. Було так багато див, які допомогли мені вижити, а не померти, і ми вдячні за це".