Марк Вотні, герой Марсіанина Енді Віра, свого часу знайшов досить специфічний спосіб добувати їжу на безплідній червоній пустелі.
Схоже, реальна наука наздогнала фантазію: дослідники з Техаського університету A&M підтвердили — людські відходи можуть стати ключем до створення родючого ґрунту на Місяці та Марсі.
Проблема в тому, що місцевий ґрунт (реголіт) — це фактично мертва, неорганічна кам’яна крихта. У ній є корисні мінерали, але вони настільки замуровані в структуру породи, що жодна рослина до них не добереться. Раніше вчені намагалися використовувати хімікати, купу енергії чи складні технології, щоб оживити цей пил. Але везти тонни добрив з Землі — це надто дорого і безглуздо для тривалої місії.
Гаррісон Кокер та його команда вирішили піти шляхом мінімалізму: використовувати лише те, що вже є під рукою, тобто самих астронавтів.
Вчені об'єдналися з NASA, щоб випробувати прототип системи OPA (Organic Processing Assembly). Це така собі «біо-фабрика»: ви завантажуєте стічні води з одного боку, а на виході отримуєте насичену поживними речовинами рідину, очищену від токсинів.
Експеримент був простим, але ефективним: штучні аналоги марсіанського та місячного реголіту «вимочували» у цій рідині 24 години. Результат здивував навіть скептиків. У «марсіанському» розчині вивільнилися сірка, натрій, кальцій та магній, а в «місячному» — сульфати та кальцій. Більше того, під мікроскопом було видно, що частинки реголіту почали руйнуватися, вкриваючись мікротріщинами та наночастинками. Це перший крок до того, щоб перетворити космічний пил на щось, схоже на земний ґрунт.
Звісно, до повноцінного городу на Марсі ще далеко. У складі «супу» бракує заліза, цинку та міді, та й справжній реголіт поводиться не так, як його штучні копії в лабораторії. Наприклад, марсіанський пил дуже щільний, як глина, що заважає корінню дихати, плюс у ньому повно токсичних перхлоратів.
Але робота вже кипить. Паралельно інші вчені намагаються використовувати бактерії, щоб склеювати реголіт у цеглу для житлових модулів, або шукають стійкі мікроорганізми, які виживуть у токсичному марсіанському середовищі.